1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Екологія
  3. Червона книга

Червона книга

Інтенсивна антропогенна трансформація природних комплексів, все зростаюче споживання природних і, зокрема, біологічних ресурсів повсюдно призводять до кількісної та якісної деградації довкілля, один із проявів якої – різке скорочення чисельності або повне знищення популяцій багатьох видів тварин і рослин.

Серед різних аспектів цієї важливої ??проблеми слід зазначити етичний – людина як носій розуму не має морального права на повне знищення тих чи інших видів істот, що виникли на Землі в результаті тривалих еволюційних процесів; екологічний – кожен живий організм є елементом сложноорганізованних екосистем, пов’язаних безліччю функціональних зв’язків (у тому числі харчових) з іншими елементами, у зв’язку з чим знищення популяції будь-якого організму в екосистемі призводить до її істотним, в ряді випадку незворотних перетворень; естетичний – багато декоративні види тварин і рослин служать джерелом задоволення культурних (естетичних) і духовних потреб людини, причому фонові види надають певний вигляд ландшафтам, підвищуючи його пейзажно-естетичні властивості. Проблема збереження біологічного різноманіття, охорони біологічних ресурсів багатогранна і важлива з позицій інших аспектів.

Міжнародний союз з охорони природи (МСОП), створений в 1948 р з ініціативи ЮНЕСКО, провів велику роботу по з’ясуванню чисельності тих видів тварин і рослин, яким загрожує зникнення, розробці проектів, програм і заходів щодо охорони і вивчення їхніх популяцій в природних середовищ існування. Міжнародним союзом охорони природи заснована Червона книга. Всі види тварин і рослин для забезпечення диференційованого підходу у визначенні охоронних заходів були поділені на категорії. У 90-х роках 20 ст. Міжнародним союзом з охорони природи за сприяння Комісії з виживання видів (SSC) розпочато процес перегляду прийнятих категорій Червоної книги. У 1994 р Рада МСОП прийняв нові категорії і критерії, які дають можливість оцінити ризик вимирання виду чи більш низького таксону.

У Білорусі на підставі матеріалів багаторічних досліджень вчених в 1981 р вийшло перше, в 1993 р – друге видання Червоної книги. З часу другого видання змінився стан деяких видів, але ще більшою мірою поглибилися знання і уявлення про них, удосконалилися підходи та методи визначення загроз їх існуванню та шляхів охорони. Тому була потрібна підготовка нового видання Національної Червоної книги, в якому враховувалися б як національні природоохоронні пріоритети, регіональна специфіка, так і використовувалися універсальні підходи і критерії, міжнародний досвід. Третє видання Червоної книги було опубліковано в 2004 р Воно включає чотири категорії:

I категорія найвищої національної природоохоронної значимості включає таксони, що мають дуже низьку або швидко скорочується чисельність, порятунок яких неможливе без здійснення комплексу спеціальних заходів, а також таксони, національна популяція яких має високу міжнародну значимість;

II категорія включає таксони, в даний час не перебувають під прямою загрозою зникнення на території Білорусі, але мають несприятливий міжнародний або європейський охоронний статус, низьку чисельність, тенденцію до неухильного її скорочення;

III категорія включає таксони, що не знаходяться під прямою загрозою зникнення, але схильні до ризику вимирання в середньотривалі майбутньому;

IV категорія об’єднує таксони, що не відносяться до трьох попередніх категорій, але близькі до них, що мають несприятливі тенденції на навколишніх територіях або залежні від здійснення заходів охорони.

В даний видання Червоної книги у тому «Рослини» включено 274 види представників флори Білорусі, в тому числі 173 види судинних рослин, 27 видів мохоподібних, 21 вид водоростей, 24 види лишайників, 29 видів грибів. У списках видів є наступні представники: з судинних рослин – латаття біле, анемона лісова, купальниця європейська, дуб скельний, береза ??карликова, звіробій гірський, фіалка гірська, журавлина дрібноплідна, рододендрон жовтий, молодило російське, альдрованда пухирчаста, водяний горіх плаваючий, плющ звичайний та ін .; з мохоподібних – сфагнум Ліндберга, сфагнум м’який та ін .; з водоростей – носток слівовідной, цімбелла вигнута, хара ниткоподібна, кладофора егагропільная та ін .; з лишайників – каліціум всипаний, хенотека тонка, уснея ороговевшая та ін .; з грибів – трюфель Борха, гриб-парасолька дівочий, лисичка сіра та ін.

У тому «Тварини» включено 182 види фауни Білорусі, потребують охорони. З хребетних тварин, класу ссавців в книзі є 17 видів, у тому числі, зубр європейський, європейська рись, бурий ведмідь, борсук, європейська норка. З класу птахів включено 72 види, земноводних – 2 (гребінчастий тритон, очеретяна жаба), плазунів – 2 (болотяна черепаха, мідянка), міногообразних – 1 (річкова мінога) і кісткових риб – 10 (стерлядь, струмкова форель та ін.) Видів . З безхребетних тварин клас комахи включає 70 видів, у тому числі, метеликів – 27 (чорний аполлон, степова плямиста голубянка та ін.), Жуків – 24 (жук-олень, великий дубовий вусач, найширший плавунец, жужелиця фіолетова), бабок – 8 , перетинчастокрилих – 6 (бджола-тесляр, джміль Шренка, мураха-амазонка), прямокрилих – 3, клопів – 1, поденщин – 1. Класи павукоподібні і багатоніжки включають по одному виду, ракоподібні – 10 видів (рак широкопалий, реліктова мизид, еврітемора озерна, лімнокалянус, бокоплав Палласа та ін.); двостулкові молюски – 2 (беззубка вузька, перловица товста), п’явки – 1 (медична п’явка) видів. Як приклад (Додаток А, таблиця А1) наведені деякі дані по тваринах, включеним до третього видання Червоної книги.

Третє видання Червоної книги Республіки Білорусь включає додатковий список видів, що потребують уваги (список профілактичної охорони), відповідний деяким категоріям, прийнятим МСОП, а також список видів, які відновили чисельність в результаті вжитих заходів охорони. Регіонально зниклі за останні 100 років види тварин включені в окремий анотований список.

Законом Республіки Білорусь передбачаються спеціальні гарантії, що визначають особливий правовий статус рідкісних і перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин. Останні розглядаються як найбільш вразливі елементи генофонду. Внесення таких видів до Червоної книги – це один з підходів на шляху збереження біологічного різноманіття. За ним повинна слідувати цілеспрямована наукова та практична робота з охорони видів і місць їх проживання.

ПОДІЛИТИСЯ: