✅18 цікавих фактів про Володимира Короленко

✅ Історія знає чимало опальних письменників, які постраждали через свої погляди. Відомий публіцист Володимир Галактіонович Короленко займає в їхньому ряду досить помітне місце. Через свої погляди, які сильно розходилися з думку можновладців, він неабияк постраждав, тому його життя складно назвати щасливим. Зараз, через століття після його смерті, інтерес до його творчості переживає новий розквіт.

Факти з життя Володимира Короленко

Дід майбутнього літератора був козаком.

Дитинство Володимира Короленка пройшло на території сучасної України.

Його мати була родом з Польщі, тому ще в дитинстві Володимир опанував цю мову нарівні з рідною.

На формування особистості письменника надав серйозний вплив його батько, чоловік суворий, непідкупний і принциповий. Володимир Короленко успадкував ці риси його характеру повною мірою.

В юності він хотів вивчитися на адвоката, але у його сім’ї не було достатньо грошей на навчання.

Під час навчання в Москві Короленка перейнявся ідеями руху народників. Він брав участь в революційних студентських організаціях, за що б виключений з університету і відправлений в Кронштадт.

Літературна діяльність Володимира Короленка відзначена його численними публікаціями, в яких він палко захищав простих людей, тим чи іншим чином постраждали від дій представників влади.

Після приходу до влади імператора Олександра III він відмовився підписувати присягу на вірність новому государю. У підсумку він був засланий до Сибіру, ​​де деякий час провів у в’язниці, а згодом відправлений в поселення в Якутії.

Попри підтримку революційних ідей, письменник не підтримував більшовиків і протестував проти влаштованих ними після приходу до влади репресій.

В Якутії письменник провів три роки, після чого отримав дозвіл переїхати, і переселився в Нижній Новгород.

Знамениту розповідь Володимира Короленка «Діти підземелля» насправді являє собою сильно скорочену версію його ж твори «У поганому товаристві». Широкій публіці відома саме скорочена версія, ніж письменник завжди був незадоволений.

Іван Бунін одного разу сказав, що він може спокійно жити в Росії, знаючи, що тут є така людина, як Володимир Короленко.

Після революції В. І. Ленін був здивований відсутністю підтримки з боку письменника, оскільки очікував лояльності від людини, що піддавався гонінням і неабияк постраждала від царської влади. Однак Короленко заявив, що не підтримує ні червоний, ні білий терор.

Короленка отримав звання почесного академіка в Академії наук, але через два роки відмовився від нього. Причиною послужило те, що, коли він висунув в академіки Максима Горького, імператор зажадав скасувати це рішення. В знак протесту Короленко відмовився від почесного звання. Так само вчинив і А. П. Чехов.

Він не раз брав участь у розслідуваннях, в яких обвинуваченими проходили прості люди, коли слідство не приділяло їм належної уваги. Таким чином літератор зміг врятувати від незаслуженого покарання чимало людей. Одного разу після процесу, в якому завдяки Короленка обвинувачений був виправданий, радісна юрба на руках доставила візок з ним до його готелі.

Під час візиту в США Короленка давав інтерв’ю, в яких критикував царську владу в Росії. Після повернення його обшукали і відправили до поліцейського відділу, де довго допитували, але врешті-решт відпустили.

У роки Громадянської війни письменник організовував збір їжі та іншої допомоги для безпритульних дітей. Одного разу йому довелося відстоювати зібране зі зброєю в руках, коли в його будинок увірвалися мародери.

Літературний критик Горнфельд після смерті Володимира Короленка написав, що найкращим твором письменника було саме його існування.

Посилання на основну публікацію