Відмінності у формуванні адиктивних розладів

Формування адиктивних розладів в мирних умовах і в бойовій обстановці має суттєві відмінності. Якщо в умовах звичайного життя провідна роль належить спадкової обтяженості, порушення онтогенезу, яке психологічної схильності до делінквентності, то в бойовій обстановці формування адиктивних розладів обумовлюється стресорним впливом, а особистісна схильність значною мірою визначається чинником низької толерантності до стресу.
У перші місяці після прибуття в бойову обстановку починають вживати психоактивні речовини не тільки ті, хто мав наркотичний досвід до служби в армії, а й військовослужбовці, в минулому не зловживали ні алкоголем, ні наркотиками. Терміни початку формування адикції мало відрізняються від термінів розвитку реактивних станів. Переважають мотиви, що відображають потребу в зміні психічного стану – атарактичних і гедоністичні.
У осіб з адиктивних розладами, сформованими у довоєнному періоді, в анамнезі частіше виявляються фактори обтяженої спадковості і неправильних типів сімейного виховання. Більш характерні низька шкільна успішність, агресивний патерн поведінки, делинквентность, конфлікти в мікросоціальної середовищі. У період служби в зоні бойових дій у них переважають гедоністичні мотивування вживання психоактивних речовин з формальної критикою до наркотизації або повної анозогнозией. Зловживання психоактивними речовинами часто супроводжується вчиненням дрібних крадіжок і розкраданням військового майна, як правило, з метою обміну його на алкоголь або наркотики.

Посилання на основну публікацію