1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. БЖД
  3. Ситуаційно-особистісні реакції

Ситуаційно-особистісні реакції

Військовими психіатрами виділені ситуаційно-особистісні реакції, що зумовлюють самовільні залишення частини військовослужбовцями (Литвинцев С. В., 1990; Медведев Н. П., 1992):
– Реакції відходу з ситуації (імпунітівние-самозахисні) – зазвичай виникають і призводять до скоєння самовільного залишення частини внаслідок нестатутних форм спілкування (моральні та фізичні образи з боку товаришів по службі), а також при очікуванні покарання після вчиненого проступку;
– Реакції відходу з спрямованістю на здобуття незалежності (емансипаційні) – характеризуються прагненням «звільнитися» від опіки командирів, труднощів служби, необхідності виконання розпоряджень і т. Д. (Зазвичай бувають відставленими);
– Реакції відходу з спрямованістю на вирішення ситуації (інфантильно-драматизовані) – близькі до імпунітівние-самозахисним, але відрізняються меншою афективної насиченістю і інфантильним підходом до вирішення конфліктних ситуацій. Основними їх ознаками є психологічна зрозумілість, надмірна драматизація конфліктної ситуації із загальною спрямованістю на її вирішення;
– Реакції відходу з спрямованістю на задоволення примітивних бажань і розваг (гедоністичні) – містять егоцентричні установки з прагненням до легкого отримання задоволень з виразною дисгармонією емоційно-вольових якостей, слабкістю морально-етичної регуляції поведінки і нездатністю до прогнозування можливих наслідків вчиненого;
– Реакції відходу з нез’ясованої мотивацією (емотивно-аморфні) – характеризуються відсутністю видимих ​​причин до самовільного залишення частини, байдужістю до оцінки оточуючих і своєї поведінки, формальної його трактуванням і схильністю до самоти.

ПОДІЛИТИСЯ: