Методи психотерапії ПТСР

Існує багато методів, які ефективно використовуються в процесі корекції і терапії ПТСР. Всі методи умовно можна розділити на чотири категорії (Ромек В. Г. [и др.], 2005):
1. Освітні. Включають в себе обговорення книг і статей, знайомство з основними концепціями фізіології та психології. Наприклад, тільки просте знайомство з клінічною симптоматикою ПТСР допомагає людям усвідомити те, що їх переживання і труднощі не унікальні, а «нормальні» у сформованій ситуації.
2. Друга група методів знаходиться в області холістичного (цілісного) ставлення до здоров’я. Здоровий спосіб життя з достатньою фізичною активністю, правильним харчуванням, відмовою від зловживання алкоголем і вживання наркотиків створює основу для швидкого та ефективного відновлення після травмуючих подій.
3. Третя категорія включає методи, які збільшують соціальну підтримку і соціальну інтеграцію. Сімейна та групова психотерапія, розвиток мережі самодопомоги, формування та підтримка громадських організацій необхідні для соціальної реабілітації.
4. Четверта категорія – це власне терапія. Вона включає в себе роботу з горем, страхами, психосоматикою, травмуючими спогадами і спрямована на «переробку» проблеми і совладаніе з симптомами.
Психотерапевтичні методи при ПТСР І. Г. Малкіна-Пих (2005) за ступенем їх практичної поширеності класифікує наступним чином:
– Раціональна психотерапія: клієнтові роз’яснюють причини і механізми ПТСР;
– Методи психічної саморегуляції для зняття симптомів напруги і тривоги: аутотренінг, прогресивна м’язова релаксація, активна візуалізація позитивних образів;
– Когнітивна психотерапія – використовується для переосмислення дезадаптивних думок і зміни негативних установок;
– Особистісно-орієнтована терапія – дозволяє змінити ставлення потерпілого до психотравмуючої ситуації і прийняти відповідальність якщо не за неї, то за своє ставлення до неї;
– Позитивна терапія, гештальт-підхід засновані на уявленні, що існують не тільки проблеми і хвороби, а й способи і можливості їх подолання, притаманні кожній людині.
Вибір конкретної форми психотерапії, як вказує автор вищевикладеної класифікації, є проблемним для лікарів при роботі з більшістю пацієнтів, які пережили психотравму. У кінцевому рахунку травматизація руйнує когнітивні «Я-схеми» жертви та її погляд на світ; відтворення зруйнованого буває болючим. Але самі різні рівні психотерапевтичних технік можуть виявитися ефективним форматом роботи: вислуховування, консультування, короткострокова динамічна психотерапія.

Посилання на основну публікацію