Метаболічні отрути

Препарати групи метаболічних отрут втручаються в інтимні процеси метаболізму речовин в організмі. За хімічною будовою ці отрути відносяться до самих різних класів сполук, але у них є одна загальна властивість – в організмі отруєного вони руйнуються з утворенням високореакційною-здатних вуглеводневих радикалів. Вільні радикали атакують ненасичені зв’язку жирних кислот з утворенням перекисних сполук. При цьому руйнуються ліпіди, є основою біологічних мембран, гинуть клітини. Порушується синтез метіоніну, холіну, серотоніну. Токсичність ускладнюється ще й тим, що в процесі порушеного метаболізму утворюються метанол, формальдегід, мурашина кислота – речовини, що порушують енергетичний обмін в тканинах.
До цієї групи з’єднань слід віднести добре відомі з курсу військової токсикології сірчистий і азотистий іприт, а також промислові отрути – диметилсульфат (застосовується в органічному синтезі в хімічній промисловості), бромистий метил і хлористий метил (застосовуються в хімічній промисловості, як холодоагент в холодильних машинах, вогнегасниках), етиленоксид (застосовується в хімічній, текстильній промисловості, використовується як інсектицид і дезинфікуючий засіб) та ін.
Отруєння метаболічними речовинами характеризуються, як правило, відсутністю бурхливої ​​реакції на отруту, первинний контакт з отрутою може проходити безсимптомно, клінічні ознаки інтоксикації можуть розвиватися після прихованого періоду. У патологічний процес втягуються багато органів і системи, але провідними є порушення з боку паренхіматозних органів, системи крові. Крім того, у ряду сполук проявляється подразнюючий ефект, шкірнонаривної дії. Отруєння метаболічними отрутами характеризується тривалістю перебігу хворобливого процесу, обумовленого інтоксикацією, виникненням рецидивів, розвитком ускладнень і віддалених наслідків.
У гострому періоді інтоксикації характерними психічними розладами є оглушення свідомості різного ступеня тяжкості, деліріозні стану, в періоді відновлення – астенічні стани, переважно з депресивними і іпохондричними проявами. У віддаленому періоді після інтоксикації нерідко формуються ознаки органічного ураження головного мозку. Зміни психічного стану часто супроводжуються грубої неврологічною симптоматикою. Так, наприклад, після отруєння бромистим або хлористий метил нейротоксические ефекти (головний біль, запаморочення, блювота, тремор, виражені астеноадинамічні стану з млявістю, підвищеною стомлюваністю, сонливістю) можуть розвиватися через 5-6 міс. після впливу отрути. При отруєннях цими отрутами протягом багатьох років можуть спостерігатися парези периферичних нервів, хитка хода, підвищена рефлекторна збудливість. Гіперкінези описуються і через 9-10 років після отруєнь.

Посилання на основну публікацію