Чим відрізняються економічні системи один від одного

Економіка робить істотний вплив на життя людини, визначаючи не тільки його матеріальне благополуччя, але й інші сфери суспільних відносин. Різні системи, які діють у світі, суттєво відрізняються. Це пов’язано з тим, що вони по-різному відповідають на одні й ті ж питання, що стоять перед державою. Яка економічна модель є найбільш прогресивною?

Командно-адміністративна система – тип економіки, при якому панівна роль відводиться державі. Найяскравіші зразки – це СРСР зразка 40-80 років, КНДР, Куба, соціалістичний Китай до масштабних економічних реформ. Найбільші виробничі центри зосереджені в руках держави, яка також контролює ринки і ціноутворення. Командно-адміністративній економіці найчастіше супроводжує дефіцит товарів, чорний ринок, корупція.

Ринкова система – економіка, побудована на принципах мінімальної участі держави в господарсько-виробничих процесах. Основні ресурси зосереджені в руках приватного капіталу, а держава бере на себе лише функцію арбітра. «Чистий ринок» передбачає вільне ціноутворення, постійний рух трудових ресурсів, конкуренцію. Його зворотний бік – криза надвиробництва, нечесна конкуренція, видавлювання одних гравців іншими. Щоб уникнути негативних наслідків, в процеси змушені втручатися державні та громадські інститути.

Змішана система – економічні моделі, заимствовавшие кращі сторони з різних підходів до управління виробництвом і ринком. Найяскравіший представник – сучасний Китай, який успішно поєднує інструменти командно-адміністративної і ринкової економіки. З одного боку, тут діє вільне ціноутворення, однак рух капіталів і трудових ресурсів серйозно обмежена. Крім того, курс національної валюти встановлюється не шляхом ринкових торгів, а доводиться керівництвом.

Порівняння економічних систем
У чому ж різниця між різними економічними системами? Вищевказані принципи управління народним господарством демонструють різний підхід до управлінських процесів. Командно-адміністративна система прагне контролювати все: процеси виробництва, розподіл продукції, ціноутворення, постачання продукції. На практиці це призводить до того, що суб’єкти відносин не мають контакту один з одним і позбавлені самостійності.

У ринковій економіці, навпаки, держава усувається від процесів регулювання. Це призводить до вільного руху ресурсів, ринкового ціноутворення, можливості використання валют. Така економіка відкрита для зовнішніх і внутрішніх інвестицій, капіталів, технологій. Все це призводить до її бурхливому зростанню, а часом – до перевиробництва.

Змішана економіка бере окремі елементи з різних систем. Щоб обмежити рух трудових ресурсів, вводиться контрактна система і обов’язкове відпрацювання після отримання вищої та середньої спеціальної освіти. Контакти між окремими суб’єктами можуть через ліквідності валют, що призводить до появи бартерних схем. Однак змішана економіка більш ефективно реагує на виклики ринку, в числі яких – безробіття, демпінг, засилля іноземного капіталу. Вводяться «м’які» обмеження, що дозволяють захистити внутрішні ринки.

Командно-адміністративна економіка споконвічно монополізує всі сфери економічного життя. Це призводить до одержавлення засобів виробництва, і основна маса власності зосереджується в руках держави. Ринкова економіка, навпаки, абсолютизує приватний капітал, який, поза всяких сумнівів, більш ефективний. Зате народ втрачає важелі впливу на успішних представників бізнесу: вони багатіють, але не несуть соціальної відповідальності за свою діяльність. У змішаних економіках дана проблема вирішується введенням інституту «золотої акції», впровадженням наглядових рад, які втручаються в роботу всіх компаній, у тому числі приватних.

Яка економічна система є більш ефективною?
Ринкова модель хороша тим, що капітали та інвестиції вільно циркулюють між країнами і материками, приводячи в рух передові ідеї. Тим не менш, вона слабо реагує на окремі виклики: перевиробництво, зростання боргових зобов’язань, безробіття. Кожна ринкова економіка в певній точці свого розвитку стикається з серйозною кризою, який викликаний внутрішніми протиріччями системи.

Командно-адміністративна модель більш стійка. Державне ціноутворення дозволяє захистити найбідніші верстви населення від економічних потрясінь. Безробіття мінімальна, але й отримати гідну зарплату за свою працю навряд чи вийде. Мимоволі виникає «чорний ринок» – наслідок дефіциту, а реальна вартість валюти може відрізнятися від номінальної у багато разів.

Зосередження власності в руках держави рятує від приватизації найважливіших економічних сфер. Проте, ефект від її використання завжди нижче, не виключений ризик банкрутства і масштабних втрат. Збереження збиткових підприємств і дотації, з одного боку, рятують від безробіття і соціальних потрясінь, з іншого – культивують дух утриманства і пасивності.

Найбільш ефективною системою є змішана економіка, так як вона адекватно реагує на виклики часу і зберігає стійкість при різних несприятливих факторах. Але є і недолік: постійна зміна правил гри лякає учасників ринку, які будуть побоюватися інвестувати серйозні кошти в «танцюючі» систему.

Відмінності економічних систем один від одного полягають у наступному:
Підхід до управління. Ринкова система управляється учасниками, командно-адміністративна та змішана модель – державою.
Ціноутворення. При вільному ринку вартість продукту встановлюється на основі попиту і пропозиції, при командно-адміністративній економіці – на основі планів.
Власність. Основні ресурси при командно-адміністративної моделі знаходяться в руках держави. Ринкова економіка передбачає роздержавлення власності.
Валюта. Командно-адміністративна модель перешкоджає руху валют, ринкова і змішана економіка – ні.
Трудові ресурси. Командно-адміністративна система керує трудовими ресурсами, обмежуючи права і свободи працівників. Ринкова система, навпаки, нічим не стримує трудові ресурси.
Суперництво. Ринкова та змішана економіка працюють на основі конкуренції, командно-адміністративна модель робить упор на виконання планів.
Мотивація. Якщо для суб’єктів ринкових правовідносин найважливішим фактором є фінансовий успіх (розмір прибутку), то для суб’єктів командно-адміністративної економіки – виконання планів.

Посилання на основну публікацію