✅Чим відрізняється Just-in-time від KANBAN

Багато людей, і, думаю, це нормально, плутають або не можуть чітко зрозуміти основні відмінності Just-in-time (точно-в-термін) і KANBAN. Упевнений, ця проста і невелика стаття їм допоможе.

Керуючи запасами, завжди необхідно пам’ятати, що надлишок запасу – це недобре. Саме така філософія визначає принцип підходу до управління запасами Just-in-time (точно-в-термін).

Мета цього підходу лежить у збільшенні повернення на інвестиції (ROI) шляхом зменшення запасів у виробництві і відповідних їм витрат на формування цих запасів. Одним з ключових елементів у системі JIT є KANBAN. Це японське слово складається з двох слів, де KAN означає «візуальний» і BAN означає «картки».

Тобто, буквально, KANBAN означає візуальні картки.

Ці картки відіграють важливу роль у впровадженні JIT, т.к. служать свого роду світлофорами – візуальними сигналами до дії. І хоча JIT і KANBAN часто один з одним плутають, це не одне і те ж. У такому випадку, визначмо, чим відрізняються ці два родинні один одному поняття.

По-перше, що таке JIT? Це метод управління запасами підприємства, покликаний поліпшити повернення на інвестиції, ефективність і якість роботи шляхом радикального зменшення рівня запасів.

Прихильники методу JIT бачать запаси скоріше як джерела витрат, а не як додаткову цінність, на відміну від прихильників традиційної практики. Він фокусується на наявності необхідного матеріалу в потрібний час в потрібному місці і в необхідних кількостях. І, попри деяку ідеалістичність цього підходу, він дає компаніям ряд переваг:

  1. Він спрощує складські потоки матеріалів, роблячи їх більш контрольованими
  2. Поставки синхронізовані з виробничим планом, витрати на зберігання зменшуються, гнучкість збільшується
  3. Виробничий графік і робочі години прив’язані до виробництва та постачання, це знижує кількість овертаймів і звільняє час на розвиток персоналу.
  4. Оптимізація досягається за рахунок перерозподілу персоналу, що володіє різноманітними навичками, на ті частини процесу, де в цей момент існує необхідність у праці.
  5. Нарешті, особлива увага приділяється стосункам компанії з її постачальниками. У цій стратегії також існує недолік – JIT робить постачальників дуже сприйнятливими до можливих коливань попиту. Міцні і довгострокові відносини з постачальником дозволяють, однак, звести цей недолік до мінімуму.

KANBAN – це не система контролю запасів. Скоріше, це система планування, яка говорить компанії, що виробляти, коли виробляти і скільки виробляти.

Це відповідний елемент впровадження концепції JIT. KANBAN використовується як індикатор попиту, негайно передає сигнал по всьому ланцюгу поставок. Розглянемо на конкретному прикладі, як він працює.

Припустимо, один з компонентів для виробництва якого-небудь приладу – це 10-дюймовий стрижень, який приходить на палетах. Скажімо, на палеті 100 стрижнів.

Коли паллета закінчується, робітник-складальник бере картку, яка була прикріплена до палети, і передає її в зону виробництва стрижнів. Після цього проводиться чергова паллета стрижнів і відправляється в цех складання приладів.

По суті, KANBAN – це пулл-модель виробництва (від англійського “pull”-тягнути), тобто кожна картка, палет, кошик або ящик, відправлені постачальнику або виробнику компонентів, відображають попит на кінцевий продукт.

По суті, система планірованяі виробництва KANBAN дає можливість бізнесу бути реактивним щодо потреб замовника замість того, щоб намагатися спрогнозувати потребу.

Різниця між Just-in-Time і KANBAN полягає в наступному:

  • JIT – це стратегія управління запасами і KANBAN є одним з її елементів.
  • KANBAN – це пулл-модель виробництва, що базується на потреби, зазвичай у формі карток, корзин, палет або коробок.
  • JIT використовує KANBAN як спосіб знизити витрати, пов’язані з управлінням запасами. Обидві вони в сукупності дають можливим отримувати «потрібний матеріал, в потрібному місці, в потрібний час і в потрібних кількостях».
Посилання на основну публікацію