Зв’язок пропріоцепторів з тактильними рецепторами і вестибулярним апаратом

Імпульси з тактильних рецепторів шкіри разом з імпульсами з самих м’язів (кинестезия) викликають згинальні і розгинальні рефлекси – руху. 

Індукція при антагоністичних рефлексах обумовлена припливом аферентних імпульсів з первинних і вторинних чутливих закінчень м’язових веретен. Вторинні закінчення гальмують розгиначі і збуджують згиначі. Скорочення згиначів негайно реципрокно гальмує розгиначі внаслідок подразнення їх м’язових веретен. Сухожильні рецептори гальмують мотонейрони розгиначів.
Координація рухів неможлива без вторинних аферентних імпульсів. Вимкнення цих імпульсів при перерізання аферентних нервів або при захворюваннях аферентних нервових шляхів призводить до випадання або порушення координації рухів. Рухи стають неточними, рвучкими внаслідок неможливості точно рефлекторно регулювати їх по еферентних руховим нейронам завдяки відсутності припливу в нервову систему аферентних імпульсів, що сигналізують про стан мускулатури і всього апарату рухів у кожен момент. При виключенні аферентних імпульсів спостерігається атаксія – розлад координації рухів.

Після перерізання аферентних нервів кінцівки, яка позначається як деафферентаціі, припиняється приплив аферентних імпульсів в нервову систему, що супроводжується порушенням рухів цієї кінцівки. Тривалий час вона може перебувати то в зігнутому, то в розігнути положенні. Така кінцівка рухається під час їжі, при спокійному диханні при кожному, вдиху, при легкому здригуваннями тварини від стукоту і т. д. (Л. А. Орбелі, 1924).

Встановлено, що імпульси з пропріоцепторів рефлекторно змінюють також роботу внутрішніх органів – кровообігу, дихання, травлення, виділення та ін (С. І. Гальперін, М. Р. Могендович, 1947). Таким чином, нервова система координує не тільки скорочення мускулатури, але і змінює відповідно з припливом імпульсів з пропріоцепторів діяльність внутрішніх органів (моторно-вісцеральні рефлекси).
Положення тіла в просторі визначається зоровим, шкірним і руховим аналізаторами. Головну роль в орієнтуванні в просторі відіграють зорові відчуття.
Кинестезические відчуття дозволяють орієнтуватися в просторі і в поєднанні із зоровими відчуттями визначати відстані до предметів. Ретикулярна формація регулює приплив імпульсів з пропріоцепторів, змінюючи їх збудливість за особливою системою еферентних тонких волокон передніх корінців (гамма-волокон), і, крім того, викликає економні «тонічні» скорочення по малим альфа-мотонейронам передніх корінців.

Приплив аферентних пропріоцептивних імпульсів в підкіркові центри при м’язової діяльності рефлекторно підвищує збудливість нейронів великих півкуль головного мозку, полегшує вищу нервову діяльність, збільшує розумову працездатність і знижує розумове стомлення. Це моторно-церебральні рефлекси (С. І. Гальперін, 1963-1975).

Посилання на основну публікацію