1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Зростання виробництва і споживання мінеральних ресурсів

Зростання виробництва і споживання мінеральних ресурсів

Розвиток світової економіки супроводжується неухильним зростанням виробництва і споживання мінеральних ресурсів.

Сталий мінерально-сировинний забезпечення промисловості пов’язано з необхідністю посилення розвідки запасів, заповнення вибувають і створення нових гірничодобувних потужностей, будівництва додаткових, реконструкції та технічного переозброєння діючих переробних виробництв, більш повного використання ефективних технологій. Ця проблема не може вирішуватися виключно на основі ринкових механізмів без суміщення їх з державним регулюванням.

Регулююча роль держави, його інтереси в зміцненні мінерально-сировинної бази, як це має місце в багатьох країнах з розвиненою ринковою економікою і багатих мінерально-сировинними ресурсами (США, Канада, Австралія та ін.), Повинні бути визначені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Однак до теперішнього часу повного і чіткого законодавчого забезпечення у сфері володіння, користування і управління ресурсами надр в Росії немає.

Угоди з іноземними інвесторами (концесійні або на основі розподілу продукції), які укладаються під тиском виникли економічні труднощі перехідного періоду до ринку, навряд чи можна вважати далекоглядними з позиції необхідності збереження ресурсів для власного перспективного забезпечення. Це перш за все відноситься до родовищ нафти, урану і золота.

Подальший розвиток в такому напрямку зовнішньоекономічної діяльності не тільки призведе до довготривалих борговими зобов’язаннями на збільшується вивезення сировини, а й до втрати частини прибутку від експлуатації родовищ, а також надасть серйозну навантаження на ресурсний потенціал надр. Сировинна база нафти Росії не настільки велика, щоб не викликати стурбованості щодо забезпечення своїх потреб в ній в недалекому майбутньому. Останнім великим нафтогазоносних регіоном залишається важкодоступний для розвідки і освоєння континентальний арктичний шельф, де виявлені унікальні родовища газу.

Поряд із зазначеними проблемами в нафтовій сировинній базі у зовнішньоекономічній діяльності необхідно враховувати і те, що з ростом внутрішнього споживання нафти та інших ресурсів Росія зараз значно відстає за цим показником в душовому вимірі від індустріально розвинених держав.

Практично припинилося відтворення мінерально-сировинної бази в результаті різкого скорочення обсягів і напрямів геологорозвідувальних робіт – одна з найважливіших проблем в області ресурсозабезпечення, які потребують негайного вирішення.

Діяльність геологічної служби, без якої не можуть бути надійно забезпечені потреби в різних видах сировини, у міру стабілізації та подальшого підйому економіки, повинна знаходитися під особливою увагою держави. У США, наприклад, політика забезпечення промисловості мінеральною сировиною формується спеціальним Радою з національних ресурсів і навколишнього середовища при Міністерстві внутрішніх справ. Крім того, є Комітет з глобальної та міжнародної геологічної мінерально-сировинної діяльності. Проведення геолого-розвідувальних робіт здійснюється Геологічною службою і Гірським бюро, яким виділяються значні асигнування з федерального бюджету. Вони ж координують ці роботи, що виконуються приватними компаніями.

У Росії для формування державної науково-технічної політики з усього комплексу проблем в області вивчення надр, розвитку і використання мінерально-сировинної бази, включаючи питання співпраці з країнами СНД і далекого зарубіжжя, доцільно освіту при Центральній геологічну службу Ради (комісії), що складається з представників федеральних урядових органів, геологічних, промислових і наукових організацій суб’єктів Федерації, Російської академії наук.

Росія залишається однією з потенційно багатих мінеральними ресурсами країн світу. Разом з тим даний стан і промислове використання мінерально-сировинної бази характеризується наявністю низки великих проблем, вирішення яких є необхідною умовою мобілізації і підйому економіки.

Прогнози і моделі розвитку світового господарства враховують проблему дефіцитності світових запасів ресурсів. Сьогодні мають місце дві точки зору на поняття обмеженості ресурсів. Відповідно до першої точки зору передбачається, що при зростанні споживання енергії сучасними темпами всі види використовуваного сьогодні палива будуть витрачені в недалекому майбутньому: за деякими прогнозами – на початку XXI ст.

Природні багатства можуть виступати в якості певного ресурсу (наприклад, стати фактором виробництва) в тому випадку, якщо в них виникає потреба. Потреби, в свою чергу, з’являються і розширюються в міру розвитку технічних можливостей освоєння природних багатств.

ПОДІЛИТИСЯ: