Знайомство з будовою клітини

З будовою клітини можна познайомитися на прикладі рослинної клітини, розглянувши під мікроскопом препарат шкірочки луски цибулі. Послідовність приготування препарату показана на малюнку 18.

На мікропрепараті видно довгасті клітини, які щільно прилягають одна до іншої (рис. 19). Кожна клітина має щільну оболонку з порами, які можна розрізнити лише за великого збільшення. До складу оболонок рослинних клітин входить особлива речовина – целюлоза, що надає їм міцність (рис. 20).

Під оболонкою клітини знаходиться тоненька плівочка – мембрана. Вона легкопроникливі для одних речовин і непроникна для інших. Напівпроникливості мембрани зберігається, поки жива клітина. Таким чином, оболонка зберігає цілісність клітини, надає їй форму, а мембрана регулює надходження речовин з навколишнього середовища в клітину і з клітини в навколишнє її середовище.

Всередині знаходиться безбарвне в’язке речовина – цитоплазма (від грецьких слів «кітос» – посудину і «плазма» – освіта). При сильному нагріванні і заморожуванні вона руйнується, і тоді клітина гине.

У цитоплазмі знаходиться невелике щільне ядро, в якому можна розрізнити ядерце. За допомогою електронного мікроскопа було встановлено, що ядро клітини має дуже складну будову. Це пов’язано з тим, що ядро регулює процеси життєдіяльності клітини і містить спадкову інформацію про організм.

Майже у всіх клітинах, особливо в старих, добре помітні порожнини – вакуолі (від латинського слова «вакуус» – порожній), обмежені мембраною. Вони заповнені клітинним соком – водою з розчиненими в ній саха-рами та іншими органічними і неорганічними речовинами. Розрізаючи стиглий плід або іншу соковиту частина рослини, ми пошкоджує клітини, і з їхніх вакуоль витікає сік. У клітинному соку можуть міститися фарбувальні речовини (пігменти), що додають синю, фіолетову, малинове забарвлення пелюсток та іншим частинам рослин, а також осіннім листям.

Приготування і розглядання препарату шкірочки луски цибулі під мікроскопом

Розгляньте на малюнку 18 послідовність приготування препарату шкірочки луски цибулі.
Підготуйте предметне скло, ретельно протерши його марлею.
Піпеткою нанесіть 1-2 краплі води на предметне скло.
За допомогою препаровальной голки обережно зніміть маленький шматочок прозорої шкірки з внутрішньої поверхні луски цибулі. Покладіть шматочок шкірки в краплю води і розправте кінчиком голки.
Накрийте шкірку покривним склом, як показано на малюнку.
Розгляньте приготований препарат при малому збільшенні. Відмітьте, які частини клітки ви бачите.
Окрасьте препарат розчином йоду. Для цього нанесіть на предметне скло краплю розчину йоду. Фільтрувальної папером з іншого боку відтягніть зайвий розчин.
Розгляньте пофарбований препарат. Які зміни відбулися?
Розгляньте препарат при великому збільшенні. Знайдіть на ньому темну смугу, навколишнє клітку, – оболонку; під нею золотисте речовина – цитоплазму (вона може займати всю клітку або перебувати близько стінок). У цитоплазмі добре видно ядро. Знайдіть вакуоль з клітинним соком (вона відрізняється від цитоплазми за кольором).
Замалюйте 2-3 клітини шкірки цибулі. Позначте оболонку, цитоплазму, ядро, вакуоль з клітинним соком.
У цитоплазмі рослинної клітини знаходяться численні дрібні тільця – пластиди. При великому збільшенні вони добре видно. У клітинах різних органів число пластид-різному.

У рослин пластиди можуть бути різних кольорів: зелені, жовті чи помаранчеві і безбарвні. У клітинах шкірочки луски цибулі, наприклад, пластиди безбарвні.

Від кольору пластид і від фарбувальних речовин, що містяться в клітинному соку різних рослин, залежить забарвлення тих чи інших їх частин. Так, зелене забарвлення листя визначають пластиди, звані хлоропластами (від грецьких слів «хлорос» – зеленуватий і «пластос» – виліплений, створений) (рис. 21). У хлоропластах знаходиться зелений пігмент хлорофіл (від грецьких слів «хлорос» – зеленуватий і «Філлон» – лист).

ПОДІЛИТИСЯ: