Значення охорони біосфери для життя на землі

Біосфера як глобальна природна система забезпечує існування життя на нашій планеті і сприяє збільшенню її різноманітності. Однак охорона біосфери означає збереження її в незайманому стані. Людство і далі буде витрачати природні ресурси, причому в міру зростання своєї чисельності ще в більшому масштабі. Тому під охороною біосфери насамперед, мають на увазі заходи, спрямовані на забезпечення сталого рівноваги між природою і людським суспільством.

Охорона біосфери – міжнародна завдання. Необхідність збереження біосфери Землі відносять до числа глобальних проблем сучасності. Оскільки біосфера політично неподільна, вирішення цієї проблеми вимагає об’єднаних зусиль усіх держав планети. З цією метою на Генеральній конференції ЮНЕСКО в 1970 р була прийнята довгострокова програма «Людина і біосфера» (рис. 278), а в 1979 р заснована «Програма ООН з навколишнього середовища» (ЮНЕП).

В рамках цих Міжнародних програм в даний час вироблена «Всесвітня стратегія охорони природи». Вона грунтується на таких принципах:

Необхідно зберегти біорізноманіття сучасної біосфери, оскільки тільки в цьому випадку можливе подальше стійке співіснування природи і людського суспільства.
Всі види організмів, явища живої і неживої природи мають різноманітне значення і повинні оцінюватися з різних точок зору. Слід враховувати потенційну корисність і значимість кожного виду організму, того чи іншого природного явища для людини.
Охорона одного об’єкта природи означає одночасну охорону інших об’єктів, тісно з ним взаємопов’язаних. Необхідно охороняти всю сукупність утворюють природу неживих і живих компонентів, т. Е. Підходити до охорони природи комплексно.
Фотоелектричні установки на будинках
Рис. 279. Фотоелектричні установки на будинках

Крім загальних комплексних завдань, у справі охорони природи вирішуються і приватні проблеми, від яких залежить нормальне функціонування всіх компонентів біосфери. До них, в першу чергу, відносять захист від забруднення атмосферного повітря, збереження водних ресурсів і родючості грунту, охорону тваринного і рослинного світу нашої планети.

Охорона атмосферного повітря, водних ресурсів і ґрунту. Основними засобами захисту атмосферного повітря від забруднення служать газоочисне й пилеуловлювальне пристрої: механічні та електричні фільтри, хімічні нейтралізатори, газоотсоса та ін. Перспективний напрямок – це створення і впровадження на заводах і фабриках безвідходних технологій, заснованих на використання всіх одержуваних у процесі виробництва продуктів. Частково знизити забрудненість атмосферного повітря у містах дозволяє установка на двигунах автомобілів спеціальних фільтрів, допалюють пристроїв, поліпшення якості палива, переведення транспорту на газову та електричну тягу.

У деяких країнах для опалення осель людини, теплиць і промислових приміщень використовуються підземні термальні води, а для вироблення електрики – енергія сонця і вітру (рис. 279, 280).

До основних заходів щодо збереження водних ресурсів відносять дбайливе їх витрачання. Так, для зрошення сільськогосподарських угідь все частіше використовують дощувальні і краплинні установки, що витрачають в 5-6 разів менше води, ніж при звичайному поливі. На виробництвах, що витрачають воду, створюють технологічні цикли з безстічної системою. У комунальних службах міст стежать за станом водопроводів, так як більше 25% придатної для пиття води втрачається через їх несправності. Найбільшого поширення серед заходів охорони водних ресурсів отримує очищення стічних вод (рис. 282).

У сільському господарстві для боротьби з руйнуванням водою або вітром верхнього родючого шару грунту висаджуються полезахисні лісосмуги (рис. 281). Для запобігання утворення зсувів і підмивів берегів річок і морів будуються берегові дамби.

Охорона тваринного і рослинного світу. Винищення людиною диких тварин і рослин, порушення їх середовищ існування призвели до того, що багато з них стали рідкісними і потребують охорони. Періодично публікується список перебувають під загрозою зникнення рідкісних видів організмів. Він отримав назву Червоної книги.

Існує Міжнародна Червона книга, в яку включені близько 20 тис. Видів тварин, рослин і грибів. Крім неї, видаються національні Червоні книги, в яких крім переліку зникаючих видів організмів вказуються також практичні заходи щодо їх охорони та відновлення чисельності (рис. 283).

Для найбільш повного збереження всіх компонентів біосфери в різних країнах світу організовуються особливо охоронювані природні території (ООПТ) – заповідники, заказники та національні парки (рис. 286).

Заповідники – ділянки землі або водного простору, в межах яких весь природний комплекс повністю і надовго вилучений з господарського використання і знаходиться під охороною держави. У заповідниках ведеться тільки науково-дослідницька робота.

Багато заповідники спочатку були створені для охорони окремих зникаючих видів тварин. Так, Баргузинский заповідник на Байкалі був організований для збереження і відновлення чисельності соболя, а Воронезький – для охорони бобра. Деякі заповідники оголошені біосферними (рис. 284). У них зберігаються в незайманому стані найбільш характерні для кожної природної зони Землі – біогеоценози. Біосферні заповідники Росії входять до світової мережі біосферних заповідників.

Заказники – охоронювані ділянки (наземні і водні), на яких при обмеженому використанні природних ресурсів, охороняють промислові види рослин, тварин і окремі природні об’єкти. Заказники бувають різного призначення, наприклад ботанічні, промислово-мисливські, геолого-мінералогічні. Більшість їх служить для збереження та відтворення окремих видів рослин і тварин, збору лікарської сировини, мінералів, спортивного полювання та рибної ловлі (рис. 285).

Національні парки – охоронювані території та акваторії, на яких збереглися природні комплекси, що представляють екологічну, історичну та естетичну цінність. У нашій країні є кілька національних парків, наприклад Лосиний острів, Красноярські стовпи, Прибайкальский, Валдайський (рис. 287). На відміну від заповідників, національні парки відкриті для екологічного туризму та відпочинку населення.

У збереженні та відновленні чисельності рідкісних видів тварин і рослин важливу роль відіграють зоологічні парки і ботанічні сади (рис. 288). Вони дозволяють врятувати окремі зникаючі в природі види, і тим самим зберегти генофонд організмів нашої планети. Живі колекції зоопарків та ботанічних садів налічують тисячі і десятки тисяч видів тварин і рослин. Найбільші зоопарки у світі – Берлінський (1700 видів) і Амстердамський (1300 видів). У Росії найбільші зоопарки знаходяться в Москві і Санкт-Петербурзі. З ботанічних садів найбільш великими колекціями рослин володіють сади в Кью (Англія), Уппсале (Швеція), Калькутті (Індія) і Батумі (Грузія).

Отже, заходи вживаються людиною по збереженню біосфери, спрямовані на раціональне використання природних ресурсів та створення умов для забезпечення подальшого існування життя на нашій планеті в усьому її розмаїтті.

Посилання на основну публікацію