Значення нервової системи

Нервова система забезпечує відносну сталість внутрішнього середовища організму. Обмін речовин в кожному організмі здійснюється безперервно. Одні речовини витрачаються і виводяться з організму, інші надходять ззовні. Нервова система, а разом з нею і залози внутрішньої секреції автоматично підтримують рівновагу між надходженням і використанням речовин, забезпечуючи коливання життєво важливих показників в допустимих межах. Завдяки цьому підтримується гомеостаз, відносну сталість внутрішнього середовища: кислотно-лужну рівновагу, кількість мінеральних солей, кисню і вуглекислого газу, продуктів розпаду і поживних речовин, у крові – величина артеріального тиску і температура тіла.
Нервова система погоджує роботу всіх органів. Для підтримки гомеостазу організм отримує із зовнішнього середовища кисень, поживні речовини, мінеральні солі, воду, а продукти метаболізму виділяє назад. Нужда в тому, що необхідно для підтримки життя, для росту і розвитку, називається потребою. Найбільш простими біологічними потребами є потреби в прийомі їжі, пиття води, збереженні тепла. Ці потреби називають базовими. Однак людина – істота не тільки біологічне, а й соціальне. Ми живемо в суспільстві, тому кожному з нас властиві також соціальні та творчі потреби (вторинні потреби). До них відносять, наприклад, потреба вчитися – здобувати нові знання, потреба ділитися набутими знаннями, передаючи їх іншим людям, потреба у творчості, у спілкуванні та багато інших. Щоб задовольнити свої потреби, організму доводиться проявляти активність. Треба знайти їжу, сховатися від негоди, втекти від переслідування, зустрітися з особиною протилежної статі і т. П.
Роботу з узгодження дій органів в організмі виконує нервова система. Вона визначає порядок скорочення м’язових груп, інтенсивність дихання та серцевої діяльності, здійснює контроль і корекцію результатів дії. Нагадаємо, що по прямих зв’язках йдуть «накази» мозку, адресовані органам, а по зворотних зв’язків – сигнали в мозок від органів, що інформують, наскільки успішно ці «накази» виконані. Подальше дія не пройде, поки не буде виконано попередній і не буде досягнутий позитивний ефект.
Нервова система забезпечує виживання організму як цілого. Щоб вижити, організму необхідно отримувати інформацію про об’єкти зовнішнього світу. Вступаючи в життя, людина постійно стикається з певними предметами, явищами, ситуаціями. Деякі з них для нього необхідні, деякі небезпечні, інші байдужі.
За допомогою органів почуттів нервова система здійснює впізнання об’єктів зовнішнього світу, оцінку їх, запам’ятовування і переробку отриманої інформації, спрямованої на задоволення виникаючих потреб. Нарешті, вона бере участь в організації діяльності, яка призводить до задоволення виникаючих потреб.
Навіть байдужі на перший погляд відомості можуть стати сигналами життєво важливих подій і виявитися корисними. Мозок здатний нормально працювати тільки тоді, коли він отримує і переробляє інформацію ззовні. Ізоляція людини на тривалий термін призводить до психічних розладів.
Мозок і психіка. Психіка – це суб’єктивне відображення навколишньої дійсності і внутрішнього світу людини. Вона включає різні процеси, такі як сприйняття, пам’ять, уява, мислення, волю і почуття, вміння та навички, а також звички, інтереси, здібності. Суб’єктивність психіки полягає в тому, що виникають у свідомості образи і переживання не можна безпосередньо передати іншій людині. Можна лише розповісти про них, зобразити, але не «вкласти» їх в чужу голову.
Головний мозок забезпечує здійснення психічних процесів. Однак суть психічної діяльності і вчинків людей визначається мозком і навколишнім оточенням. У цьому і полягає сутність виховання. З раннього дитинства кожна людина засвоює певні правила, що діють в тому чи іншому суспільстві. Вони значною мірою визначають поведінку людини та її матеріальні і духовні запити.

Посилання на основну публікацію