Значення мінерального живлення

З ґрунту всмоктуючої зоною кореня поглинаються вода та мінеральні солі. Також з листя сюди надходить органічна речовина глюкоза. З води, мінеральних та органічних речовин синтезуються нові речовини, необхідні рослині. Тобто в корені крім іншого відбувається обмін речовин.

З речовин, синтезованих в корінні, потім синтезуються білки, вітаміни і багато інших складні органічні речовини, які необхідні для росту і розвитку рослини.

Всмоктування води і речовин із ґрунту, а також синтез нових речовин в коренях йдуть активніше днем. Якщо говорити про сезонні періодах, то в період цвітіння.

Різні мінеральні речовини в грунті, які потрібні різним видам рослин, не однакові. Також не однакові потреби рослини в різні періоди його росту і розвитку. Так, наприклад, картопля вимогливий до вмісту в грунті калію, а для вирощування пшениці необхідно, щоб в грунті була достатня кількість азоту.

Однак майже всім рослинам в тому чи іншому кількості потрібні азот, фосфор, калій, магній, сірка. Так якщо в грунті недостатньо азоту, то рослини погано ростуть. При дефіциті фосфору сповільнюється обмін речовин. Дефіцит калію може призвести до порушення процесів ділення клітин. Магній необхідний в хлоропластах, тому при його нестачі порушується їх освіту.

Після загибелі рослини або при листопаді мінеральні речовини повертаються в ґрунт, здебільшого в складі органічних. Організми-сапрофіти їх переробляють до неорганічних речовин, тому істотна частина мінеральних речовин повертається в грунт. Однак на сільськогосподарських полях цього не відбувається, так як людина «забирає» рослини. Тому на таких полях грунт удобрюють, тобто вносять в неї мінеральні речовини.

Посилання на основну публікацію