Життєва ємність легень

Життєва ємність легких складається з дихального обсягу, додаткового (резервного) обсягу вдиху і резервного обсягу видиху. Дихальний об’єм – об’єм повітря, що вдихається за один вдих. У спокої він приблизно дорівнює 500 см3. Стільки ж повітря виходить з легенів при спокійному видиху. Якщо відразу ж після спокійного вдиху, що не видихаючи, зробити додатковий глибокий вдих, то в легені надійде ще близько 1500 см3 повітря, що і складає додатковий, або резервний, обсяг вдиху. Якщо ж після спокійного видиху зробити додатковий глибокий видих, то при максимальному зусиллі можна видихнути ще близько 1500 см3, що і складе резервний обсяг видиху. Підсумовуючи зазначені величини, можна вирахувати, який об’єм повітря видихає людина після максимально глибокого вдиху: 500 см3 + 1500 см3 + 1500 см3 = 3500 см3. Ця величина отримала назву життєвої ємності легень. Її значення сильно варіюється залежно від віку, статі, тренованості людини і може досягати 5000 см3. Однак навіть після найглибшого видиху в легенях залишається близько 1000 см3 повітря, необхідного для того, щоб альвеоли не спадала.

У спокійному стані доросла людина вдихає і видихає в середньому 500 см3 повітря (від 300 до 600). Цей обсяг повітря називається дихальним. У коня він дорівнює приблизно 6 дм3.
Однак не весь дихальний обсяг надходить в легеневі альвеоли. Частина поглиненого повітря залишається в ротовій порожнині, носоглотці, гортані, трахеї і бронхах. Ця частина дихальних шляхів, в яких поглинений повітря не приходить в зіткнення і кров’ю, називається мертвим чи шкідливим простором. Його обсяг у дорослої людини дорівнює 140-160 см3 і дещо збільшується при розширенні бронхів внаслідок розслаблення мускулатури і, навпаки, зменшується при звуженні бронхів, скороченні їх мускулатури.

Отже, з дихального обсягу в легеневі альвеоли надходить тільки 340-360 см3 повітря (500-160 або 140).

Якщо після спокійного вдиху зробити додатковий максимальний вдих, то можна набрати в легені ще 1500 см3 повітря. Цей обсяг позначається як резервний об’єм вдиху, або додатковий. Якщо до спокійного вдиху зробити максимальний видих, а потім максимальний вдих, то можна набрати ще 1500 см3 повітря.

Цей об’єм повітря, який можна вдихнути тільки після повного видиху, носить назву резервного обсягу видиху або резервного.
Всі три обсягу – дихальний, резервний обсяг вдиху і резервний обсяг видиху – складає життєву місткість легенів скорочено ЖЕЛ. Вона являє собою найбільший обсяг повітря в легенях, який може бути набраний при одноразовому вдиху.

У людини життєва ємність легенів дорівнює 3-4 дм3, а у коня – 26-30 дм3. Життєва ємність збільшується з віком у зв’язку із зростанням грудної клітини і легенів. З 18 до 35 дет вона максимальна, а після 35-40 років зменшується. У жінок життєва ємність менше, ніж у чоловіків. Життєва ємність зростає із збільшенням довжини тіла (на кожні 5 см зросту вона зростає на 400 см3) і обсягу тулуба (який в середньому в 7 разів більше життєвої ємності).

Великий вплив на життєву місткість легенів надає рід занять, особливо тренованість в спорті і фізичних вправах, а також положення тіла. У положенні стоячи вона більше, ніж в положенні сидячи, а сидячи – більше, ніж лежачи. Вона зменшується при збільшенні кровонаполненія легенів, при всіх станах, що перешкоджають максимальному расправлению легенів і розширенню грудної клітини.
Вимірювання життєвої ємності легень називається спірометрії. Навіть після найсильнішого видиху в легенях людини залишається близько 1 дм3 повітря, у коня – 10 дм3, який не може бути вилучений, Цей об’єм повітря, який залишається в легенях і після смерті, називається залишковим. З віком у людей залишковий обсяг зростає. Загальна ємність легень складається з життєвої ємності й залишкового обсягу.

Посилання на основну публікацію