Збудливість, збудження і лабільність

Загальні властивості тваринного організму, його органів, тканин і клітин – збудливість і лабільність.
Збудливість – це здатність активно реагувати процесом порушення на різноманітні впливи зовнішнього середовища або на зміни внутрішнього середовища організму.

Процеси обміну речовин постійно відбуваються в органах, тканинах і клітинах. Тому спокою в сенсі припинення обміну речовин не існує. Фізіологічний спокій – це такий рівень обміну речовин, при якому відсутні зовнішні прояви рухової діяльності, які виявляються спостереженням або за допомогою спеціальних прийомів.

Порушення – це зсув рівня обміну речовин, який може проявлятися в діяльності, властивою даної тканини або органу. У процесі розвитку відбулася спеціалізація функцій клітин; одні клітини, наприклад клітини м’язової тканини, при порушенні скорочуються, інші, наприклад клітини залоз, виробляють і виділяють особливі речовини і т. д. Ці прояви збудження називаються специфічними. Але початкові стадії порушення можуть виявлятися і не в специфічній діяльності, а уловлюватися тільки за досить незначного збільшення окисних процесів, виділенню тепла, виникнення електричних струмів та іншим процесам. Ці прояви збудження називаються загальними.
Лабільність, або функціональна рухливість, – це швидкість переходу зі стану спокою в стан збудження і виходу з нього. В одних клітинах і тканинах збудження протікає швидко, а в інших повільно. Властивість лабільності відкрив і вивчив Н. Е. Введенський.

Посилання на основну публікацію