1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Заповідні та інші охоронювані території

Заповідні та інші охоронювані території

Найбільш досконалою формою охорони живої природи є заповідний режим. Ідея збереження куточків незайманої природи з метою заощадження природних ресурсів виникла не в наш час. Збереглися відомості, що ще до нашої ери правителі деяких розвинених держав брали природоохоронні закони.

Одним з найстаріших заповідників Європи є Біловезька пуща. Охорона її природних багатств велася з початку XI векак. Перший у світі національний парк був створений в США в 1872 р (Єллоустонський національний парк). У Європі перші національні парки були організовані в Швеції (Сарек, Стора Сейфаллет і Пелекайсе).

У 1913 р в Швейцарії відбулася конференція з проблеми міжнародної охорони природи. На ній вперше була обгрунтована необхідність організації в різних природних зонах великих заповідників, в яких охоронялися б основні компоненти біоценозу-тварини і рослинний світ.

В даний час виділяється декілька видів заповідних об’єктів, що підлягають охороні.

Заповідники – особливо охоронювані простору, повністю виключені з будь-якої господарської діяльності заради збереження в незайманому вигляді природних комплексів, а також охорони рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Призначені для збереження в природному стані типових ландшафтів і екосистем. Підпорядковані суворому режиму охорони, який забороняє всяку діяльність людини, не пов’язану із завданнями заповідника.

Національні парки – великі ділянки території, що включають охоронювані природні ландшафти, виділені для охорони природи в оздоровчих, естетичних, наукових і культурно-просвітницьких цілях. У межах національного парку виділяють зони заповідного режиму, помірного (щадного) господарського та рекреаційного використання та інтенсивного господарського та рекреаційного використання. В даний час в світі організовано понад 2300 національних парків, в Європі -більш 160.

Резервати природи – природні території, що охороняються із заповідним або рекомендованим режимом. Резервати зазвичай невеликі за площею і створюються з метою охорони зонально або азонального зустрічаються рідкісних рослинних угруповань і біотопів тварин. Особливо багато резерватів створено в острівних екосистемах, де флора і фауна особливо легко уразливі.

Пам’ятки природи – природні пам’ятки, що мають наукове або культурно-естетичне значення, а також об’єкти природи, пов’язані з якими-небудь історичними подіями або особами. Зазвичай це охоронювані території невеликого розміру – пам’ятні, історично цінні або вікові дерева, водоспади, печери, геологічні оголення, льодовикові валуни, окремі водойми, місця історичних подій, старовинні алеї і парки і т.п.

Заказники природи – ділянки природної території, де тимчасово або постійно заборонені окремі форми господарської діяльності людини. Представляють інтерес у науковому, пізнавально-виховному та культурному відношенні. Організація заказників – це цільова форма охорони природних компонентів природних екосистем, один або багато видів живих істот, цінні об’єкти живої природи або живописні типи ландшафту. Зазвичай заказники організуються для збільшення чисельності диких тварин у природних умовах і для відновлення ресурсів цінних рослин – лікарських ефіроолійних, декоративних та інших. У заказниках встановлюється частковий режим охорони і допускається діяльність людини, що не завдає шкоди об’єктам охорони.

Ландшафтні парки – штучно створені або окультурені охоронювані антропогенні ландшафту, що відрізняються природними пам’ятками та високою естетичністю. Територія ландшафтного парку зазвичай має сприятливі кліматичні умови, цінні для оздоровлення, відпочинку, туризму, і найчастіше використовується в рекреаційних цілях.

У 1970 р на XVI сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) була створена мережа охоронюваних природних територій, званих біосферними заповідниками.

ПОДІЛИТИСЯ: