1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Закономірності розселення організмів

Закономірності розселення організмів

На розширення ареалу певного виду, роду й іншої таксономічної категорії організмів найбільше впливають два види чинників, які умовно можна поділити на внутрішні й зовнішні.

Внутрішні, або фізіологічні, – це такі чинники, що властиві окремим особинам виду, котрі виокремлюють їх з-поміж інших особин популяції та дають переваги щодо адаптації у змінених природних умовах (освітленість, родючість ґрунту, гідрологічний режим тощо). За допомогою ширшої екологічної валентності такі особини розселяються в ліпше (гірше) зволожених чи освітлених місцях і таким чином розширюють ареал певного виду.

Зовнішні чинники розселення організмів поділяються на біотичні й абіотичні. Біотичними чинниками є види-конкуренти, які гальмують розширення ареалу, або види симбіотичного плану, які сприяють розширенню ареалу. Абіотичні чинники – це ті чинники абіотичного середовища, які також можуть сприяти або ж гальмувати розселення організмів, або види симбіотичного плану, які сприяють розселенню організмів (світло, тепло, тиск, вітер, вода та ін.)

Види, у розселенні яких суттєву роль відіграє певний чинник або компонент отримали відповідну назву. Види, для яких пріоритетним чинником розселення є вітер, називають анемохорні (грец. avejuog – вітер, х^ра – простір), відповідно, якщо вода – гідрохорні, тварини – зоохорні, людина – антропохорні. Таким чином, поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників сприяло формуванню всієї гамми ареалів, про які зазначалося вище.

Види, роди, родини і таксономічні категорії вищих порядків рослин і тварин, що розселилися на трьох і більше континентах, називають космополітами (грец. коа^отоХітцд – громадянин світу). Організми-космополіти займають великий ареал насамперед завдяки широкому діапазону екологічної толерантності, що дає їм змогу адаптуватися до різних умов природного довкілля.

До космополітів належать передусім рослини водного середовища і перезволожених ландшафтів (очерет, рогоза, рдесники, ситники та ін). Космополітом є папороть орляк (Pteridium аquilinum), яка поширена майже скрізь у помірній зоні Західної Європи від крайньої півночі до Середземномор’я, в Північній Америці – від Північного Льодовитого океану до берегів Мексиканської затоки. Орляк поширений і в південних материках – від Нової Зеландії до тропічних широт. Таке широке поширення орляка можна пояснити легкістю його спор, які вітер розносить на далекі відстані. Потрапивши у сприятливі умови, вони освоюють нові місцеположення. Рослин-космополітів, ареал яких поширювався б на всі континенти, крім Антарктиди, очевидно немає. З огляду на це деякі вчені вважають, що космополітами можуть бути роди і родини рослин, поширені не вужче як на половині Суходолу або Світового океану. До космополітів належать бур’яни і смітникові (рудеральні) рослини: кульбаба (Taraxacum), грицики (Capsella), лобода (Chenopadium), подорожник (Plantago) та ін. Космополітами є тварини, які супроводжують помешкання людей, зокрема, миша домашня (Mus mus^lus), щур (Ratus ratus), муха кімнатна (Musca domestica), тарган рудий, або прусак (Blattella germanica) та ін. Ареал сучасної людини (Homo sapiens), очевидно, найбільшою мірою відповідає поняттю космополіта.

ПОДІЛИТИСЯ: