1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Закономірності біотичної регіоналістики

Закономірності біотичної регіоналістики

Усі види рослин, що населяють певну територію (регіон, країну тощо), незалежно від умов їх зростання та участі в тих чи інших рослинних угрупованнях, становлять флору певної території. До складу флори зазвичай не зачисляють культурні рослини. Проте якщо занесений свого часу людиною свідомо чи несвідомо вид здичавів або проник у природні угруповання, то його розглядають як складову флори.

Фауна – це сукупність усіх видів тварин певної території, яка тісно пов’язана з флорою. Іноді термін “фауна” застосовують для характеристики складу тварин того чи іншого часу, наприклад, юрська, міоценова чи сучасна фауна. Фауна того чи іншого регіону формується в процесі історичного розвитку різних груп тварин (фауністичних комплексів) та окремих видів, що проникли на цю територію з інших регіонів у різний історичний час. У будь-якому регіоні є види флори – автохтони (грец. autochtin – туземний, корінний житель). Це види, які виникли на території, яку займає певна флора, та існують тут від часу становлення цієї флори, та види алохтони (грец. alios -чужий, інший і chton – земля), які, виникнувши за межами певної флори, проникли на її територію внаслідок розселення. Співвідношення між автохтонними й алохтонними таксонами в різних флорах і фаунах різне. Аналізуючи алохтонні елементи флори, з’ясовують не лише їхні ареали, а й питання про те, звідки і яким чином вони потрапили на територію, флора якої вивчається. Наведені закономірності стосовно флори великою мірою характерні й для фауни, а отже, і для біоти загалом. Сукупність флори й фауни на певній території формують її біоту.

Флора характеризується певними ознаками, що дає змогу не лише вивчати її, а й зіставляти їх переліки у процесі порівняльного дослідження. Важливими ознаками будь-якої флори є систематичний склад, ендемізм, історизм, зв’язок з іншими флорами тощо. Флора будь-якої території пов’язана з флорами інших територій і водночас є частиною єдиної флори Землі. Зв’язки окремих флор дуже різноманітні; отже, процес становлення флори певної території (флоро-генез) – це надзвичайно складне явище. Види, що становлять флору певної території, вирізняються генезисом, віком, рясністю тощо. Вивчення видового складу флори дає уявлення про загальну кількість видів, їх розподіл між таксонами вищого рангу (родами, родинами і т. д.). Перелік видів, що формують флору певного регіону, є його багатством. Різним флорам властиві різні співвідношення між дерев’янистими і трав’янистими рослинами, між одно-, дво- й багаторічниками. Екологічна природа флори яскраво виявляється і у співвідношеннях життєвих форм. Кожній флорі властиві певні кількісні співвідношення видів, що належать до різних систематичних груп.

Порівняння флори і фауни певної території із суміжними дає змогу через окремі види (роди, родини) налагоджувати зв’язки з відповідними біотами (реліктова, ендемічна, міграційна). Наявність ендеміків у складі біоти свідчить про її самобутність; чим вищий таксономічний ранг ендеміка і більша його систематична ізольованість, тим біоту вважають самобутнішою

Шляхи історичного становлення біоти визначають на підставі вивчення елементів флори, в які об’єднуються види (роди, родини), близькі за поширенням і походженням. Види, що належать до складу флори і фауни і мають подібні ареали, розглядають як географічний елемент біоти. Види, які мають спільне географічне походження, розглядають як генетичний елемент біоти. Уявлення про генетичні елементи біоти будуть достовірними за умови, якщо у процесі їх дослідження беруть до уваги не лише поширення таксонів у межах досліджуваної території, а й загальне тло їхніх ареалів.

Визначення географічних елементів біоти має важливе значення не тільки для розкриття просторових зв’язків таксонів, а й є необхідною умовою для розкриття генезису біоти. Характер географічного поширення рослин зумовлюється як умовами середовища, так і історичним періодом виникнення та розселення видів. Проте накладання ареалів один на одного, зокрема рослин, певної флори, може мати вторинний характер і бути відповіддю (реакцією) екологічно близьких видів на ідентичні умови природного довкілля.

ПОДІЛИТИСЯ: