✅Закони подразнення збудливих тканин

Закони встановлюють залежність відповідної реакції тканини від параметрів подразника. Ця залежність характерна для високоорганізованих тканин. Існують три закони подразнення збудливих тканин:

  • закон сили подразнення;
  • закон тривалості подразнення;
  • закон градієнта подразнення.

Закон сили подразнення встановлює залежність відповідної реакції від сили подразника. Ця залежність неоднакова для окремих клітин і для цілої тканини. Для поодиноких клітин залежність називається «все або нічого». Характер відповідної реакції залежить від достатньої порогової величини подразника.

При впливі підпороговою величиною подразнення відповідної реакції виникати не буде (нічого). При досягненні подразнення порогової величини виникає відповідна реакція, вона буде однакова при дії порогової і будь-якої надпорогової величини подразника (частина закону – все).

Для сукупності клітин (для тканини) ця залежність інша, відповідна реакція тканини прямо пропорційна до певної межі силі завданого подразнення. Збільшення відповідної реакції пов’язано з тим, що збільшується кількість структур, що залучаються до відповідної реакції.

Закон тривалості подразнення

Відповідна реакція тканини залежить від тривалості подразнення, але здійснюється в певних межах і носить прямо пропорційний характер. Існує залежність між силою подразнення і часом його дії. Ця залежність виражається у вигляді кривої сили-часу.

Ця крива називається кривою Гоорвега-Вейса-Лапика. Крива показує, що яким би сильним не був би подразник, він повинен діяти певний проміжок часу. Якщо часовий відрізок маленький, то відповідна реакція не виникає. Якщо подразник слабкий, то як би тривало він не діяв, відповідна реакція не виникає. Сила подразника поступово збільшується, і в певний момент виникає відповідна реакція тканини. Ця сила досягає порогової величини і називається реобазою (мінімальна сила подразнення, яка викликає первинну реакцію). Час, протягом якого діє струм, рівний реобазі, називається корисний час.

Закон градієнта подразнення

Градієнт – це «крутизна» наростання подразнення. Відповідна реакція тканини залежить до певної межі від градієнта подразнення. При сильному подразнику приблизно на третій раз нанесення подразнення відповідна реакція виникає швидше, оскільки вона має більш сильний градієнт. Якщо поступово збільшувати поріг подразнення, то в тканини виникає явище акомодації.

Акомодація – це пристосування тканини до повільно наростаючого по силі подразника.

Це явище пов’язане з швидким розвитком інактивації Na-каналів. Поступово відбувається збільшення порогу подразнення, і подразник завжди залишається підпороговим, тобто поріг подразнення збільшується.

Закони подразнення збудливих тканин пояснюють залежність відповідної реакції від параметрів подразника і забезпечують адаптацію організмів до факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Посилання на основну публікацію