Загальна характеристика видів – попередників людини

Близько 35 млн. років тому від древніх комахоїдних ссавців відокремилася група тварин, з якої згодом виникли примати, за ознаками близькі до нині живуть примітивним приматам – Тупайї. 

Від предків сучасних тупай відокремилася гілка, що дала початок парапітек. Парапітек – невеликі тварини, які вели деревний спосіб життя, що харчувалися комахами. Вони дали дві гілки, одна з яких еволюціонувала в сучасних орангутанів і гібонів, а інша – в вимерлу нині групу деревних мавп – дріопітеков.

Частина дріопітеков пристосувалася до життя в дощових тропічних лісах і дала початок предкам горил і шимпанзе.

Похолодання клімату і витіснення тропічних і субтропічних лісів на південь привели до формування обширних відкритих просторів з рослинністю саванного типу. Це призвело до того, що одна з гілок дріопітеков пристосувалася до місць проживання, де ці тварини повинні були вставати на задні кінцівки, що було першим кроком до прямоходіння. У нових умовах ця ознака виявився позитивним і закріпився в процесі природного відбору. Прямоходіння для дріопітеков було ароморфозом, так як звільняло передні кінцівки від функції руху для нових функцій (знаходження їжі, її добування за допомогою сторонніх предметів, здійснення догляду за дитинчатами і т. д.). Ця гілка дріопітеков поклала початок еволюції попередників людини – австралопитекам.

Австралопітек (Аустраліс – південний, Пітек – мавпа, тобто південні мавпи) – вимерла група гомінідів (прямоходящих приматів). Їх останки були знайдені в Південній Африці. Вони жили близько 5 млн. років тому. Багато рис цих організмів схожі з людськими, але розмір мозку не перевищував такого у сучасних людиноподібних мавп і становив 650 см3. Пізніші представники (гілка) австралопітеків стали предками людей. Природний відбір сприяв виживанню особин і груп, що володіють здатністю до трудової діяльності.

Два-три мільйони років тому австралопітеки дали початок нової гілки організмів – Людині вмілому. Ці тварини вміли виготовляти примітивні ріжучі та рубають знаряддя з гальки. У морфологічному відношенні ці організми мало відрізнялися від австралопітеків, але у них був більший обсяг мозку (на 100 см3), більший рівень розвитку, що дозволив створити культуру, хоча і примітивну, і подолати межу, що відокремлює викопних людиноподібних мавп від найдавніших людей.

Посилання на основну публікацію