1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Загадки пустель і високогір’я Центральної Азії

Загадки пустель і високогір’я Центральної Азії

На північ від Орієнтального царства вся інша Євразія, крім півдня Аравійського півострова, не відрізняється великим природним розмаїттям, тому об’єднується вченими в єдину зоогеографічну область – Палеарктіческую. За протяжністю зі сходу на захід – це найширше з усіх царств. Палеарктіка починається з островів Ісландія і Канари в Атлантиці і закінчується архіпелагами Курили і Командори в Тихому океані.

Палеарктіка охоплює не тільки нетропічних Євразію, але ще й майже всю Північну Африку, де знаходиться найбільша пустеля світу – Сахара. Таким чином, це царство починається з холодних арктичних пустель з льоду і голих каменів і закінчується спекотними піщаними і глинистими пустелями. Між ними широкими поясами простягаються природні зони тундри, лісотундри, тайги, змішаних і широколистяних лісів, лісостепу, степів і напівпустель.

Поясність Євразії склалася за останні 10 тисяч років. Ще 5 мільйонів років тому тутешня природа мало відрізнялася від африканської. Від Африки і до Індокитаю через всю Євразію тягнувся пояс тропічних лісів, що перемежовуються з саванами. Тут мешкали слони, мавпи, різноманітні носороги, паслися стада антилоп і жирафів, полювали леви і леопарди. Але потім Євразію охопила жорстока посуха, 800 тисяч років тому змінилася різким похолоданням і заледенінням, яке не завершилося і в наші дні. Льодовиковий період знав кілька тимчасових потеплінь, і близько 10 тисяч років тому наступило одне з них, що продовжується і сьогодні.

З Палеарктики зникли слони, носороги і жирафи. Різко скоротилося число антилоп, які переважно населяють пустелі або Азії (сайга, джейран), або Африки (антилопа, аддакс). З диких коней вціліли лише кулан і кінь Пржевальського – теж пустельні жителі. При цьому чисельність останньої настільки мала, що без допомоги зоопарків цей вид вимер би повністю. Місце цих тварин зайняли лосі, олені, козулі, лані, кабарги, дикі козли, кабани. З хижаків панують ведмеді, вовки, лисиці і рисі.
Левова частка площі Азії припадає на Сибір – зону густих тайгових лісів, що складаються з сосен, кедрів, ялин і модрин. Мешканці тайги добре відомі кожному в нашій країні. Набагато менш відома і набагато гірше вивчена фауна важкопрохідних районів Центральної Азії.

Точні межі Центральної Азії ще не встановлені географами, але найчастіше під цією назвою розуміється обширний регіон, який включає в себе територію на схід і південний схід від Каспію: від пустелі Каракуми до пустелі Гобі включно. Ця територія охоплює Казахський мелкосопочник, сусідні пустелі, гори Південного Сибіру, а також могутні гірські системи і супутні їм пустелі в околицях Тибетського нагір’я і власне Тибет. Ця велика місцевість обмежена з півдня рівнинними землями Індостану та Індокитаю, а зі сходу – долинами річок Янцзи і Хуанхе. Пустелі і високогір’я створюють тут абсолютно особливі умови, де можуть вижити лише дуже своєрідні види, про які рідко кому, крім зоологів, доводиться чути.

Всього Палеарктику населяють 32 сімейства сухопутних ссавців, представлені 89 родами. Їх них 35 пологів за межами Палеарктики не зустрічаються, тоді як інші спостерігаються також в Африці на південь від Сахари, в Індії та Індокитаї, а особливо – у Північній Америці. Одне сімейство – селевініевих – невідомо в інших царствах. З нього-то і слід почати знайомство з дивовижними ссавцями Центральної Азії.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Радіотоксичність