Забруднення грунтів

Грунт – це основа сільськогосподарського виробництва, що забезпечує людину продуктами харчування як рослинного, так і тваринного походження. Кількість і якість цих продуктів залежать від якості землі з гарним орним шаром, тобто від грунту (верхнього родючого шару Землі), її обробки, підживлення рослин і т.д.

Найбільш родючими грунтами є чорноземні, багаті на такий компонент, як гумус (перегній) – органічна речовина, що утворюється після відмирання окремих організмів, рослинних і тваринних решток та перероблення іншими організмами – мікроорганізмами.
Процес утворення грунту (грунтоутворення) – дуже тривалий, повільний, що відбувається в результаті вивітрювання материнської породи та накопичення разлагающегося органічного матеріалу, тому відновлення грунту займає багато часу. Це положення вимагає дуже дбайливого ставлення до грунту.
Тим часом оброблювані землі, в результаті споживчого до них ставлення, поступово втрачають частину родючого шару і продовжують втрачати його з великою швидкістю: виснажується гумус, в результаті бажання більше отримати з грунту, ніж віддати їй.

Багато районів втрачають свій орний шар в результаті ерозії – переміщення грунту під дією води і вітру з одного місця на інше (найчастіше в річку, викликаючи та її забруднення). В даний час ерозія грунту стає не тільки сільськогосподарської, а й екологічною проблемою. Грунт, змивана в струмки і річки, несе з собою добрива та пестициди (отруйні хімікати), посилюючи цим забруднення водойм. Крім того, оскільки в грунті утримується менше води, а в річки її стікає більше, виникає небезпека повеней.
Однією з причин зниження агрономічних якостей грунту є багаторазова її обробка. Одні й ті ж ділянки вирощуються протягом багатьох років, у грунт не вноситься те, що з неї витягується, внаслідок чого грунт виснажується і не виконує ту роль, яка їй призначена: забезпечення рослин поживними речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, активна фільтрація природних і стічних вод, що очищають їх від шкідливих домішок.
Збереженню грунту сприяє використання хліборобами науково обгрунтованих методів її обробітку, спрямованих на підвищення родючості грунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування. До таких методів належать: правильне формування культурного агроландшафту, організація і дотримання польових, овочевих, кормових севоборотов; перехід на прогресивні форми обробки грунту, ефективні та легкі машини і механізми, скорочення повторної обробки грунту, використання поряд з ультрахімічсскім методом господарювання біологічного землеробства без використання отруйних хімікатів і неякісних мінеральних добрив. Серед них особливе місце відводиться нітратів (мінеральне азотне добриво).

Нітрати самі по собі не є отруйними, їх рослина використовує для побудови клітин, утворення хлорофілу. Але, накопичуючись в грунті, вони переходять і накопичуються в продуктах харчування. В організмі людини вони перетворюються в нітрити – отруйні речовини, які взаємодіють з гемоглобіном крові і викликають захворювання-метгемоглобінемія (змінюється колір шкіри і слизових оболонок – ціаноз, знижується кров’яний тиск, з’являється легенева і серцева недостатність).

Посилання на основну публікацію