З чого ми складаємося

Якщо задатися питанням, а з чого ж ми складаємося? З чого складається наше тіло? Припустимо з органів. А органи з чого? З клітин. А Клітини з чого? З молекул. А молекули з чого? І так далі… Так до чого ж дійшла сучасна наука? Де її межа пізнання мікросвіту? А дійшла сучасна наука до поняття атома. Отже, читаємо визначення:

Атом – частинка речовини мікроскопічних розмірів і маси, найменша частина хімічного елемента, що є носієм його властивостей. Атом складається з атомного ядра і електронів. Якщо число протонів в ядрі збігається з числом електронів, то атом в цілому виявляється електрично нейтральним. ..

З визначення виникло ще більше запитань. Що таке ядро ​​атома? електрон? протон? що означає електричний нейтральний? Давайте повернемося назад і запам’ятаємо умовну хронологію: Людина => Клітка => Молекула => Атом.

Отже, поки з визначення нам ясно, що в атомі є ядро ​​(шар якийсь) навколо якого літають електрони (більш дрібні кульки). Але ж електрон і ядро ​​атома теж же з чогось складається? Дійсно складається, і сучасна наука навіть змогла щось там вивідати, але ще глибше, в пошуку первинної матерії ми заглянемо в іншій статті, а поки закінчимо з атомом. Так ось, для розуміння, атом краще навіть назвати не часткою, а структурою, яка є неподільною. Це означає, що людина поки не знайшов хімічних способів (впливів) на атом, щоб розвалити його структуру. Але це не означає, що його неможливо розвалити фізично. Це ми вміємо як теоретично, так і практично.

Ядро атома. Складові ядра фізики називають розумним словом нуклонами. Тобто не має значення, з яких частинок складається ядро ​​атома, важливо розуміти, з яких частинок б воно не складалося, вони будуть носити загальна назва – нуклон. Так що ж це за частки (нуклони), що становлять ядро ​​атома? Це протони і нейтрони. Причому протон має позитивний електричний заряд “+”, а нейтрон не має заряду взагалі. Навколо ядра, по орбітах літають електрони, які мають негативний електричний заряд “-“. Тут треба запам’ятати, що негативно заряджений електрон кількісно дорівнює позитивно зарядженого протона. Якщо негативний заряд електрона дорівнює -1.6 · 10-19 Кл, то заряд протона буде 1.6 · 10-19 Кл. Виходить, що ці частинки, як би врівноважують (нейтралізують) один одного по електричному заряду. І в сукупності, атом, як ціла структура, носитиме властивість електрично нейтрального атома. Але в ядрі атома може бути не один протон, а кілька, відповідно щоб зберегти електричну нейтральність, потрібно стільки ж електронів на орбіти.

Кількість нейтронів не впливає на електричні показники атома, це значення впливає на інші процеси, які ми розглянемо в іншій статті. Якщо ж баланс протонів і електронів порушується (електронів на орбітах стає більше або менше ніж протонів в ядрі), то атом отримує нове звання – іон. Якщо протонів в атомі більше ніж електронів, то це буде називатися позитивно заряджений іон. Якщо ж електронів буде більше ніж протонів, то це буде називатися негативно заряджений іон. Звичайно ще повно залишається питань, на кшталт що значить негативно заряджений і чим він заряджений взагалі? Що дозволяє електрону нескінченно довго літати навколо ядра та ін. Але це ми розберемо в іншій темі. Тут важливо поки зрозуміти, що ми складаємося з атомів, які з’єднуються в молекули набуваючи нових властивостей, молекули з’єднуються в клітини (теж набуваючи нових властивості), а клітини утворюють живий (клітинний) організм.

Ось в принципі і все, бачите, скільки умовностей з незрозумілими словами придумали наші вчені. Просто у міру відкриття нових явищ і речей, вченим моторошно хочеться дати їм незрозумілі імена, іноді навіть власні імена дають. У процесі вивчення природних явищ, ми з цим не раз ще зіткнемося. Але якщо розуміти, що саме стоїть за розумними словами та формулами, то вивчення природи буде приносити не тягар, а радість.

Посилання на основну публікацію