Безліч найпростіших і мікроорганізмів являють собою існуючі окремо один від одного клітини. Тіло всіх багатоклітинних – рослин, тварин і людини – побудовано з більшого чи меншого числа клітин, які становлять складний організм.
Незалежно від того, являє собою клітина цілісну живу систему або її частину, вона наділена набором ознак і властивостей, загальним для всіх клітин.
До складу живих організмів входять ті ж хімічні елементи, що і в об’єкти неживої природи. Однак співвідношення різних елементів у живих і неживих неоднаково. Елементарний склад неживої природи поряд з киснем представлений в основному:
- кремнієм;
- залізом;
- магнієм;
- алюмінієм і т. д.
В живих організмах 98% хімічного складу припадає на чотири елементи: вуглець, кисень, азот і водень, тоді як на інші (понад 60 елементів) – всього 1-2% маси клітини.
Вуглець, кисень, азот і водень, як головні компоненти клітини, називаються макроелементами.
Разом з сіркою і фосфором, які є необхідними складовими частинами молекул біополімерів, їх часто називають біоелементами. У менших кількостях до складу клітини, крім фосфору і сірки, входять ще 6 елементів:
- калій;
- натрій;
- кальцій;
- магній;
- залізо;
- хлор.
Кожен з них виконує важливу функцію в клітині. Наприклад, калій, натрій і хлор забезпечують проникність клітинних мембран, кальцій і фосфор беруть участь у формуванні кісткової тканини, залізо входить до складу гемоглобіну крові, магній у рослинних клітинах – у хлорофілі, обумовлює фотосинтез, а також входить до складу каталізаторів.
Всі інші елементи (цинк, мідь, йод, фтор та ін.) містяться в клітинах в малих кількостях – 0,02%. Тому їх називають мікроелементами.
Однак це не означає, що вони менше потрібні організму, ніж інші елементи. Цинк входить до складу гормону підшлункової залози інсуліну, йод – гормону щитоподібної залози, за допомогою яких здійснюється гуморальна регуляція діяльності організму.