Єдність хімічного складу організмів

Безліч найпростіших і мікроорганізмів являють собою існуючі окремо один від одного клітини. Тіло всіх багатоклітинних – рослин, тварин і людини – побудовано з більшого чи меншого числа клітин, які становлять складний організм.

Незалежно від того, являє собою клітина цілісну живу систему або її частину, вона наділена набором ознак і властивостей, загальним для всіх клітин.

До складу живих організмів входять ті ж хімічні елементи, що і в об’єкти неживої природи. Однак співвідношення різних елементів у живих і неживих неоднаково. Елементарний склад неживої природи поряд з киснем представлений в основному:

  • кремнієм;
  • залізом;
  • магнієм;
  • алюмінієм і т. д.

В живих організмах 98% хімічного складу припадає на чотири елементи: вуглець, кисень, азот і водень, тоді як на інші (понад 60 елементів) – всього 1-2% маси клітини.

Вуглець, кисень, азот і водень, як головні компоненти клітини, називаються макроелементами.

Разом з сіркою і фосфором, які є необхідними складовими частинами молекул біополімерів, їх часто називають біоелементами. У менших кількостях до складу клітини, крім фосфору і сірки, входять ще 6 елементів:

  • калій;
  • натрій;
  • кальцій;
  • магній;
  • залізо;
  • хлор.

Кожен з них виконує важливу функцію в клітині. Наприклад, калій, натрій і хлор забезпечують проникність клітинних мембран, кальцій і фосфор беруть участь у формуванні кісткової тканини, залізо входить до складу гемоглобіну крові, магній у рослинних клітинах – у хлорофілі, обумовлює фотосинтез, а також входить до складу каталізаторів.

Всі інші елементи (цинк, мідь, йод, фтор та ін.) містяться в клітинах в малих кількостях – 0,02%. Тому їх називають мікроелементами.

Однак це не означає, що вони менше потрібні організму, ніж інші елементи. Цинк входить до складу гормону підшлункової залози інсуліну, йод – гормону щитовидної залози, за допомогою яких здійснюється гуморальна регуляція діяльності організму.

Посилання на основну публікацію