Хромосомний рівень організації ДНК

Гени об’єднані в комплекси – хромосоми (термін ввів Вольдейер в 1888 році, назвавши так внутрішні структурні елементи еукаріотичної клітини, добре профарбовують основними барвниками).

Найважливіші положення хромосомної теорії спадковості були сформульовані Морганом на початку 20 століття:

1) Гени розташовані по довжині хромосом лінійно.

2) Гени в хромосомах утворюють групи зчеплення і взаємодіють, причому сила взаємодії обернено пропорційна відстані між генами.

3) Гени схильні рекомбінації при мейозі в процесі кросинговеру.

Хімічний склад хромосом – ДНК і білки, які можна розділити на дві основні

групи: гістони і негістонові.

В інтерфазі генетичний матеріал знаходиться у вигляді хроматину (ЕУ і гетеро), який в профазі ущільнюється до стану видимих під мікроскопом хромосом. У процесі ущільнення (компактизации) ДНК виділяють 5 рівнів:

– Нуклеосомної,

– Нуклеомерний,

– Хромомерное,

– Хромонемний,

– Хромосомний.

У результаті відбувається суперспіраллізація нитки ДНК в 8000 разів.

Залежно від місця положення центромери і довжини плечей розрізняють наступні морфологічні типи хромосом:

– Метацентріческая (равноплечних);

– Субметацентріческіе (центромера кілька зрушена до одного з кінців);

– Акроцентріческіе (центромера сильно зміщена до кінця);

– Телоцентріческіе (центромера на кінці, другий плеча немає).

Посилання на основну публікацію