Харчування і травлення

Їжа – джерело енергії і будівельного матеріалу. Їжа необхідна для підтримки життя. Кожна клітина організму постійно оновлюється за рахунок поживних речовин, принесених кров’ю. З них вона черпає енергію для своєї життєдіяльності. Харчування підтримує пластичний і енергетичний обмін з навколишнім середовищем.
Завдяки пластичного обміну відбувається засвоєння частини поживних речовин. З них будуються нові білки, жири і вуглеводи, необхідні організму для відновлення втрачених клітин та їх частин, для його росту і розвитку.
Інша частина поживних речовин використовується для енергетичного обміну. Разом з їжею в організм надходять органічні речовини, в молекулах яких міститься запас потенційної хімічної енергії. У клітинах організму тварин і людини органічні речовини піддаються біологічному окисленню: вуглеводи і жири розкладаються до вуглекислого газу і води, білки – до вуглекислого газу, води і солей амонію. В результаті цього процесу, що відбувається в кожній клітині тіла, звільняється енергія, яка необхідна для створення нових речовин, теплоутворення, скорочення м’язів, проведення нервових імпульсів, для роботи серця та інших внутрішніх органів.
Необхідні для життя поживні речовини людина отримує з їжі рослинного і тваринного походження. Але в основі «харчової піраміди» знаходяться рослини, оскільки, як ви вже знаєте, вони створюють первинні органічні речовини, використовуючи енергію сонячного світла. Харчові білки, жири і вуглеводи, як рослинні, так і тварини, не можуть безпосередньо вступити в кров, так як є чужорідними для організму. Для того щоб поживні речовини були засвоєні, необхідно розщеплення їх на складові частини, з яких, як з будівельних блоків, утворюються нові органічні сполуки, специфічні для організму людини.
Крім білків, жирів і вуглеводів з їжею до нас приходять і інші важливі сполуки, як органічні, наприклад вітаміни та інші біологічно активні речовини, так і неорганічні, наприклад вода, мінеральні солі.

Перетворення харчових речовин в ході пластичного обміну
Травлення – це складний фізіологічний процес в організмі, що забезпечує перетравлення їжі та її засвоєння клітинами. У ході травлення відбувається перетворення великих молекул їжі в більш дрібні молекули. Цей процес здійснюється за допомогою травних ферментів.
Процес травлення складається з таких етапів:
1) механічна обробка їжі в ротовій порожнині та шлунку, її роздрібнення і змішування з травними соками;
2) розщеплення вуглеводів, білків і жирів ферментами травних соків до елементарних органічних сполук;
3) всмоктування цих сполук в кров і лімфу;
4) видалення неперетравлених залишків з організму.
Органи травлення складаються з травного каналу і травних залоз. Травний канал утворять ротова порожнина, стравохід, шлунок, кишечник. Травними залозами називають ті залози, які знаходяться у внутрішній стінці травного каналу (наприклад, залози шлунка і кишечника), і ті, які пов’язані з травним каналом протоками: три пари слинних залоз, печінка і підшлункова залоза (рис. 91).
Зовні органи травного каналу покриті сполучною тканиною, зсередини – епітеліальної. Середній же, найбільш потужний шар стінки каналу складається з гладкої м’язової тканини. Виняток становлять початкова частина стравоходу і нижня частина прямої кишки, де гладка мускулатура поступається місцем поперечно.
У ротовій порожнині їжу роздрібнюють і перетирають зуби, змочує слина. Потім їжа проковтується і по стравоходу надходить у шлунок, де частково розщеплюється ферментами слини і шлункового соку.
З шлунку їжа потрапляє в перший відділ тонкої кишки – дванадцятипалу кишку. Сюди впадає загальний проток печінки та підшлункової залози. Тут відбувається обробка харчової маси жовчю і соком підшлункової залози. Потім харчова маса переходить в інші відділи тонкої кишки, де переварювання завершується і відбувається всмоктування поживних речовин у кров і лімфу. З тонкого кишечника харчова маса переходить в товстий кишечник, де завершується всмоктування води, мінеральних солей і водорозчинних вітамінів. Залишки неперетравленої їжі видаляються з організму.

Кишечник утворює ряд петель. Він ніби підвішений на виростах задньої стінки очеревини – брижі. Вона складається з двох листків сполучної тканини і охоплює кишку з двох сторін, утворюючи її соединительнотканную зовнішню оболонку. За брижі до кишечнику підходять кровоносні і лімфатичні судини, нерви.
Гладка мускулатура кишечника працює під управлінням вегетативної нервової системи. Завдяки скороченням м’язів відбувається перистальтика – послідовні скорочення і розслаблення кишкової стінки, що викликають переміщення харчової маси.
У товстій кишці формуються калові маси, всмоктуються залишки води. Неперетравлені залишки їжі видаляються з організму.
Продукти харчування. Існують продукти рослинного походження, наприклад крупи, фрукти, овочі, і продукти тваринного походження, наприклад м’ясо, риба, молочні продукти. Для повноцінного існування організму необхідні також мінеральні речовини (кухонна сіль, мікроелементи), вітаміни та інші біологічно активні речовини.
Поживні речовини. Продукти харчування містять поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі і воду [2]. Якщо раціон складений правильно, то в продуктах харчування містяться всі необхідні речовини в потрібній кількості і в правильному співвідношенні. Поряд з ними повинні бути і баластні речовини, наприклад клітковина, які є необхідною середовищем для існування в шлунково-кишковому каналі корисних мікроорганізмів, а також дратують рецептори кишкової стінки, що стимулюють рефлекси, необхідні для просування їжі.
Значення кулінарної обробки їжі полягає в тому, щоб по можливості полегшити процес травлення. На відміну від тварин, людина для живлення використовує природні продукти, як правило, після попередньої обробки. Їжу варять, смажать, печуть, застосовують різні смакові приправи. Це робить її не тільки смачніше, але й доступніше для перетравлення.
Організму потрібні овочі, що містять клітковину і вітаміни, м’ясні продукти, багаті білками, жирами, жиророзчинними вітамінами і мінеральними солями. У тваринних продуктах є необхідні для організму повноцінні білки. Жири в організм людини надходять як з тваринною, так і з рослинною їжею. Сирі та варені страви повинні чергуватися і взаємно доповнювати один одного. Харчування має будуватися з урахуванням енерговитрат, професії та особливостей організму.
Великий вплив на характер харчування надають національні та релігійні традиції.

Посилання на основну публікацію