Характеристика жирів

Жири (ліпіди) входять до складу більшості харчових продуктів. Ними особливо багаті м’ясо, птиця, молоко і молочні продукти, рослинні масла.

В процесі травлення жири розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти (олеїнову, пальметіновую, стеаринову). В організмі жири можуть також синтезуватися з вуглеводів і продуктів розщеплення білків. Деякі жирні кислоти (ненасичені) не можуть утворюватися в організмі. Це оленів, арахідонова, лінолева, лінолінову, які містяться в рослинних оліях.

Раціон людини повинен містити від 80 до 100 г жирів на добу (1,2 – 1,3 на 1 кг маси тіла), у тому числі 30-35 г рослинної олії, що містить поліненасичені жирні кислоти.

Поліненасичені жирні кислоти входять до складу клітинних мембран, мієлінових оболонок нервових волокон, беруть участь в утворенні простагландинів, стабілізують стінки кровоносних судин, утворюють з холестерином сполуки, які легко виводяться з організму. Потреба в поліненасичених жирних кислотах становить 10 г на добу (30 – 35 г рослинного масла). Недолік поліненасичених жирних кислот викликає порушення структури і функції клітинних мембран, обміну холестерину і вироблення простагландинів. Це сприяє розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, передчасного старіння організму, сексуальних порушень у чоловіків.

Харчова цінність жирів пов’язана, крім енергетичній, з вмістом поліненасичених жирних кислот, фосфоліпі-дів, вітаміну F і жиророзчинних вітамінів. У тваринних жирах переважають насичені жирні кислоти, в рослинних – поліненасичені. Винятком є кокосове масло, в якому мало ненасичених жирних кислот і багато насичених. Скорочення кількості споживаних жирів з розумною заміною насичених жирів поліненасиченими рекомендується як можливий засіб попередження атеросклерозу і зниження небезпеки виникнення інфаркту міокарда та інсульту.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.