Характеристика типу хордові

При відсутності твердого скелета у багатьох багатоклітинних опорну функцію виконує порожнину тіла, заповнена рідиною – так званої гідроскелет. Виникнення щільного внутрішнього опорного стрижня – хорди стало важливим ароморфозом, давши можливість тваринам активно переміщатися як у пошуках їжі, так і рятуючись від хижаків. В генотипі багатьох безхребетних є ген Brachyury, який бере участь у контролі розвитку осьових структур. Він виявлений і у Хордових, в морфогенезе яких він також контролює розвиток осьового скелета і структур, пов’язаних з ним.

Найбільш древні представники хордових відомі з раннього Кембрію. Вивчення генетичного матеріалу сучасної людини в порівнянні з представниками нижчих хордових дозволяє зробити висновок про те, що геном ланцетника істотно менше людського, і в ньому близько 21900 генів, що кодують білки. У людини цих генів 25-30 тис. У процесі прогресивної еволюції хордових зміни геному зачіпали здебільшого регуляторні послідовності, а не структурні гени.

МГЕ складають у ланцетника 30%, а у людини – 50%. Багато структурні гени ланцетника знаходяться в тих же ділянках генома і у відповідних локусах хромосом, що й у людини. Так, 17 великих фрагментів хромосом людини і ланцетника майже ідентичні. У людському геномі ті області, які відповідають 17 фрагментам хромосом ланцетника, становлять істотну частину.

Хордові являють собою найбільш високоорганізована тип у тваринному світі. Їх загальні риси перераховані нижче.

• Внутрішній осьової скелет представлений хордою, яка присутня в ембріогенезі у всіх представників типу, а у вищих доповнюється, а потім і заміщується хребтом.

• Над хордою розташована центральна нервова система у вигляді нервової трубки з порожниною – невроцель.

• У бічних стінках глотки знаходяться зяброві щілини, що з’єднують її порожнину із зовнішнім середовищем. У риб і деяких земноводних вони зберігаються протягом усього життя, у вищих хордових – тільки в ембріональному періоді.

• Задня частина тіла представлена ​​хвостовим відділом. При цьому на відміну від інших багатоклітинних тварин анальний отвір хордових не має термінального розташування. Ця особливість хордових особливо чітко помітна на зародкових стадіях розвитку.

• Тіло побудоване метамерно. У нижчих хордових і в зародків вищих сегментація поширюється на всі системи органів, у вищих яскраво виражена тільки в ембріональному періоді. Пізніше вона частково зберігається тільки в опорно-руховому апараті, нервової і кровоносної системах.

• Органами підтримки рівноваги і руху є кінцівки, причому у нижчих хордових більше значення мають непарні, а у вищих – парні.

Загальний план будови хордових представлений на рис. 13.29. На спинному боці розташована нервова трубка, під нею – хорда або замінюючий її хребет. Глибше знаходиться травна трубка з розвивається з неї дихальною системою, а під нею – вентральний пульсуючий кровоносну судину або серце. З боків від нервової трубки і хорди лежать соміти, а з боків від кишки – Спланхнотоми, всередині яких розташований цілому.

ПОДІЛИТИСЯ: