Вторинна структура білків

Вже давно відомо, що білкові молекули відрізняються великою різноманітністю форм. Виділяють (грунтуючись головним чином на вивченні здатності білків до дифузії, світлорозсіювання і т. д.) два найважливіших типу білків: фібрилярні і глобулярні білки. Як тільки було встановлено, що молекули білка кожного типу характеризуються відносною сталістю форми, стало очевидним існування нового рівня структурної організації цих молекул, вторинного по відношенню до їх первинної структурі.

На жаль, безпосереднє вивчення амінокислотного складу білка мало сприяє розумінню його вторинної структури, оскільки аналітична процедура викликає її руйнування. Тому необхідно було розробити методи, що дозволяють»розглянути»нативне будову білкових молекул. Це завдання було вирішене завдяки використанню методу рентгеноструктурного аналізу. Детальне обговорення цього методу виходить за межі даної книги. Короткий і дуже спрощене його виклад дано в додатку до цієї чолі, але для глибокого розуміння цього методу необхідно ознайомитися з роботами, наведеними у списку літератури.

Для цілей цього викладу достатньо мати на увазі, що рентгенівські промені, будучи електромагнітним випромінюванням, здатні до дифракції, а атоми в молекулах можуть служити светорассеивающимицентрами, що викликають цю дифракцію. Відомо, що світло дифрагує на дифракційної решітці, коли відстань між її штрихами досить мало. При регулярному розташуванні атомів в молекулі,. наприклад в кристалі, паралельні прямі, проведені через центри атомів, утворюють по суті дифракційну решітку; расстояніемежду окремими»штрихами»такий грати одно відстаням між атомами кристала. Рентгенівські промені будуть діфрагіровать в такій кристалічній системі. Характер спостережуваної при цьому дифракційної картини (рентгенограми) визначається розмірами елементарної комірки кристалічної решітки, просторовим розташуванням утворюючих її атомів, їх природою і т. п. Чим регулярніше побудована молекула, тим більш регулярній буде спостережувана дифракційна картина. Для аналізу цікавлять нас експериментів важливо лише розуміти, що упорядкована дифракційна картина вказує на високу впорядкованість структури досліджуваної молекули.

Посилання на основну публікацію