Втома м’язів

Втома – це фізіологічний стан людини, що наступає внаслідок напруженої або тривалої роботи, яке виражається у тимчасовому зниженні працездатності. Розрізняють м’язове (фізична) і центральне (нервово-психічне) стомлення. При важкій роботі вони поєднуються. Стомлення характеризується зменшенням сили і витривалості м’язів, порушенням координації рухів, збільшенням енерговитрат для виконання однієї і тієї ж роботи, порушенням пам’яті, швидкості переробки інформації, зосередження і т. Д. Втома суб’єктивно відчувається людиною у вигляді втоми, яка, крім того, обумовлена потребою уві сні. Втома викликає у людини бажання припинити роботу або зменшити навантаження. Стомлення при важкій фізичній роботі пов’язано з накопиченням в м’язових волокнах деяких продуктів обміну (наприклад, молочної кислоти). Відпочинок, особливо активний, призводить до відновлення працездатності м’яза. Це пов’язано з видаленням молочної кислоти і відновленням запасів енергії в м’язі. Нервово-психічний (центральне) стомлення викликано тривалої напруженої розумової роботою, одноманітною монотонною роботою, шумом, поганими умовами праці, емоційними факторами, захворюваннями.

Якщо ж, незважаючи на втому, робота триває, виникає виснаження. Нагадаємо, що важкі фізичні та нервово-психічні навантаження викликають стрес (вірніше, дистрес). Розрізняють гостре і хронічне виснаження. Перше являє собою різке зниження працездатності під час важкої роботи, другий виникає внаслідок тривалої напруженої або занадто часто повторюваною важкої роботи. Гостре і хронічне виснаження часто виникає у професійних спортсменів при спортивних змаганнях і тренуваннях.

Посилання на основну публікацію