1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Вплив світла на організми

Вплив світла на організми

Найважливішими процесами, які протікають у організмів (рослин і тварин) під впливом світла, є наступні:

  • Фотосинтез;
  • Транспірація – приблизно 75% сонячних променів, які падають на рослини, витрачаються на випаровування води;
  • Фотоперіодизм – синхронізація життєдіяльності рослин і тварин з сезонами року;
  • Рух – у рослин здійснюється в якості фотоперіодизма і фотонастії, у тварин і одноклітинних рослин в якості фототаксису;
  • Зір (у тварин) – одна з головних чутливих функцій;
  • Інші функції – синтез вітаміну D, пігментація шкіри і ін.

Вплив світла на рослини

Залежно від потреби в світлі рослини поділяються на:

  • світлолюбні;
  • тіньолюбні;
  • тіньовитривалі.

Світлолюбні рослини можуть розвиватися лише на відкритих місцях з високою інтенсивністю світла. Процеси фотосинтезу в них протікають інтенсивно. До них відносяться дикі представники лука і тюльпани, які ростуть в пустелях і напівпустелях.

Тіньолюбні рослини, навпаки, уникають інтенсивного світла, вони ростуть в тінистих місцях. До таких рослин належать папороті й мохи, які ростуть в лісах.

Тіньовитривалі рослини можуть вільно виростати як в тінистих, так і в добре освітлених місцях. До них відносяться береза, сосна, дуб, суниця, фіалка та ін.

Залежно від довжини дня (фотоперіодизм) існують рослини довгого, короткого дня, а також нейтральні.

Вплив світла на тварин

Для тварин світло має, в основному, інформативне значення. У найпростіших тварин є органи, які о сприймають світло, за участю якого здійснюється фототаксис (рух в бік світла).

Всі тварини, починаючи з кишковопорожнинних, мають органи, які сприймають світло. Одні тварини (сови, кажани) тільки вночі ведуть активний спосіб життя, інші (кроти, аскариди) пристосовані до життя в темряві.

Спектр сонячного випромінювання (світла)

Процеси, які відбуваються в екосистемах, забезпечуються, в основному, сонячною енергією. З точки зору біологічного впливу розрізняють три спектра сонячного випромінювання:

  • ультрафіолетове;
  • видиме;
  • інфрачервоне.

Енергія сонячного випромінювання (сонячна постійна)

Енергія сонячного випромінювання, яка називається сонячною постійною, в верхній межі атмосфери дорівнює 1380 Вт/м2. Однак енергія сонячного випромінювання, яка досягає земної поверхні, досить незначна, так як частина світла поглинається і відбивається атмосферою. Довжина хвилі сонячних променів, що пронизують верхні шари атмосфери і доходять до земної поверхні, дорівнює приблизно 0,3-10 мкм.

Ультрафіолетові промені

Лише дуже невелика частина ультрафіолетових променів доходить до поверхні Землі. Довжина хвилі цих променів дорівнює 0,30-0,40 мкм; вони мають високу хімічну активність і можуть пошкоджувати живі клітини.

Однак в невеликих дозах ультрафіолетові промені необхідні для організмів і надають корисний вплив. При дії цих променів відбувається:

  • утворення вітаміну D;
  • синтез пігментів сітківки очей і шкіри.

Видимі промені

Видимі промені з довжиною хвилі 0,40- 0,75 мкм складають близько 50% доходячих до поверхні Землі сонячних променів. Випромінювання з різною довжиною хвилі роблять неоднаковий вплив на тварин і рослини. У тварин різних видів здатність до колірного зору неоднакова. Вона особливо розвинена у приматів.

Видимі промені мають велике значення для здійснення процесів фотосинтезу у рослин. Однак на фотосинтез витрачається лише 1% видимих ​​променів, інша ж частина відбивається або розходиться у вигляді теплоти.

Інтенсивність фотосинтезу у рослин залежить від оптимального рівня світла (світлонасичення). За межами цього рівня фотосинтез сповільнюється. Рослини засвоюють різні спектри видимих ​​променів за допомогою фотопігментів.

Інфрачервоні промені

Інфрачервоні промені з довжиною хвилі більше 0,75 мкм людське око не розрізняє, вони складають близько 49% сонячної енергії, яка о приймається живими організмами.

Інфрачервоні промені – основне джерело тепла.

Особливо багато їх в складі прямих сонячних променів.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Попередники дарвінізму