1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Властивості і функції сну і неспання

Властивості і функції сну і неспання

«Сон – це специфічний стан нервової системи з характерними рисами й циклами мозкової діяльності … Перехід від стану неспання до стану сну відбувається миттєво» (Ф. Блум і співавт., 1988). І далі: «Сон – НЕ перерву в діяльності мозку, а просто інший стан свідомості» (виділено нами. – Авт.). Під час сну активно функціонують нейрони, причому у сні спонтанна активність багатьох нейронів навіть посилюється. Сон є однією з важливих біологічних потреб виду homo sapiens. Призначення його до кінця не відомо. І сон, і пильнування також мають свої ультрадіанние ритми з певними періодами, які легко визначити за характером ЕЕГ. У неспанні можна виділити три стани. Напружене неспання характеризується найбільш інтенсивної розумової діяльністю. Під час нормального неспання розумова діяльність помірна, без творчих або емоційних сплесків. І, нарешті, розслаблене неспання, під час якого рівень розумової діяльності найбільш низький. За розслабленим неспанням слід перехід до сну.

Під час сну спостерігається п’ять фаз, кожна з яких характеризується притаманними тільки їй видами мозкової активності і відповідно типом ЕЕГ. Перша фаза – дрімоти – триває кілька хвилин, після якої настає друга – поверхневий справжній сон. Її тривалість 30 – 45 хв. Під час перших двох фаз пульс і дихання урежаются, артеріальний тиск знижується. У третій фазі, що триває кілька хвилин, сон глибший, а в четвертій фазі – глибокий сон, який триває близько 30 хв. Під час третьої і четвертої фаз пульс і дихання частішають, артеріальний тиск підвищується. Особливо важлива і цікава п’ята фаза сну, яка настає приблизно через 80 хв після засипання, названа парадоксальним сном, або сном з швидкими рухами очей (БДГ-сон або REM-фаза, від rapid eyes movement – швидкі рухи очей). Цю фазу відкрили і вивчили американські вчені Н. Клейтман і Ю. Азерінскій.

Під час БДГ-сну очні яблука за закритими століттями здійснюють швидкі рухи, як ніби людина читає. Під час БДГ-сну ЕЕГ вельми нагадує ЕЕГ під час неспання. Клейтман припустив, а потім довів, що саме БДГ-сон пов’язаний зі сновидіннями. Якщо розбудити людину під час БДГ-сну або відразу після нього, він майже завжди може переказати сон, при пробудженні під час інших фаз люди пам’ятають сновидіння лише в 15 – 20% випадків. Крім того, під час або після БДГ-сну сновидіння здаються більш яскравими, реальними, вони чинять сильніший вплив на проснувшегося людини. Сновидіння, які людина бачить в першу половину ночі, частіше пов’язані з подіями попереднього дня і більш реалістичні. Пізніше вони все більш емоційні, дивні.

Наш нічний сон складається, таким чином, з декількох циклів, а цикл – з чотирьох стадій повільного сну і стадії швидкого. Під час БДГ-сну артеріальний тиск періодично підвищується, пульс і дихання частішають, обмін речовин посилюється. Кожен цикл триває близько 90 хв. Під час першого циклу сну БДГ-сон триває близько 10 хв., При наступних циклах тривалість його збільшується. У дорослої людини БДГ-сон займає близько 23 – 24% всього часу сну, іншими словами, з 7 – 8 год нічного сну на БДГ-сон припадає 1,5 – 2 ч. Після закінчення першого циклу настає аналогічний другий, в подальшому стадії 2 і 3 скорочуються або навіть зникають, але приблизно через кожні 70 – 75 хв. настає БДГ-сон.

Сон і сновидіння – одна з найцікавіших проблем кожної людини і всього людства. Відомо, що сон – одна з найважливіших життєвих потреб організму. Але для чого він потрібен, чому виникає сон і сновидіння? Остаточної відповіді на ці питання немає.

3. Фрейд надавав величезного значення сновидінням. У своїй «Автобіографії», виправлене і доповнене в 1935 р, Фрейд пише: «Виявилося можливим довести, що сни повні змісту, і розрізняти цей сенс» і далі: «Сновидіння є (таємне) виконання якогось (витісненого) бажання». Іншими словами, сновидіння виконують захисну функцію. Американський психолог Р. Грінберг в 70-х роках XX ст. розвинув ідеї З. Фрейда в теорії психологічного захисту, згідно з якою деякі денні враження і переживання витягують з несвідомого внутрішні конфлікти і доводять їх до предсознательного рівня, змушуючи людину відчувати беззвітну тривогу. Рятівні сновидіння перетворюють ці конфлікти в набір відносно нешкідливих образів і разом з приліплених до них фрагментами денних вражень переводять їх назад в сферу несвідомого.

Результати сучасних досліджень дозволяють вважати, що ретикулярна формація підтримує необхідний для неспання рівень активності мозку. Нейромедіатор серотонін сприяє синтезу біологічно активних «факторів сну», які і викликають сон. Людина витрачає на сон близько третини життя. Потреба дорослої людини у сні становить 7 – 8 годин. Є й винятки. Але незалежно від індивідуальної потреби тривалості сну, як правило, людина дотримується одного і того ж розпорядку сну і неспання. Однак зайвий сон шкідливий. Про це писав ще Гомер: «Сон непомірний шкідливий», але короткочасний сон вдень протягом 20 – 30 хв. освіжає людини, приносить йому бадьорість. Хороший сон – запорука активного, більш тривалого напруженого неспання. Найкраще снодійне – м’язова втома.

В основі ритмів лежать взаємини між Сонцем, Землею і Місяцем. Всі циркадіанні ритми пов’язані з головним ритмом природи – обертанням Землі.

ПОДІЛИТИСЯ: