Вихід рослин на сушу

Водорості та лишайники

Хто були перші наземні істоти – точно невідомо: самі вони в палеонтологічний літопис не потрапили, і ми судимо про їхнє існування за непрямими ознаками. Грунт утворюється з гірських порід лише за участю живих організмів. З іншого боку, в воді процесгрунтоутворення йти не може – тільки на суші. Значить, якщо в деякий час існували грунту, то повинна була існувати і наземна життя … Грунт може захораниваться, і потрапляти в геологічну літопис точно так же, як тварини і рослини. Так ось, найдавніші з цих копалин ґрунтів мають вік 2 мільярди років. У почвообразовании в ті часи брали участь нижчі рослини: наземні водорості і лишайники. Схожі водорості і зараз зустрічаються на суші у вигляді зеленуватого нальоту на вологих каменях і корі дерев. Лишайники ж – союз, утворений водоростями і грибами, – здатні жити в найсуворіших умовах.

В кінці раннього палеозою з’явилися і перші по-справжньому наземні (вищі) рослини. Від них збереглися лише суперечки, дуже схожі на суперечки сучасних печіночники.

Печіночники – це близькі родичі мохів. У середній смузі, ці зелені коржі розміром приблизно з долоню частенько зустрічаються на гарі після лісових пожеж. Ботаніки вважають, що схильність цих рослин селитися на голому грунті, на каменях і т.п. вони успадкували від тих часів, коли були одними з першопоселенців на суші.

Ліси-водойми

Трави за часів пізнього палеозою не було зовсім – їй ніде було б рости. Через води не було видно землі: дерева стояли «по коліно», а то й «по пояс» в воді. Власне кажучи, ці ліси були мілководні водойми, заповнені впали стовбурами і хмизом, крізь шар якого і проростали живі дерева. Все життя була зосереджена саме в цих обводнених низовинах: на підвищених ділянках продовжували існувати первинні пустелі. Через нестачу яка закріплює грунт рослинності в навколишніх горах розмив грунту йшов дуже інтенсивно, і після дощів звідти часто сходили грязьові потоки сіли, що ховали заживо все населення цих лісів.

Це було щось схоже на болото сучасного типу, але без торф’яного шару. Тобто абсолютно особливе, такого на Землі ніколи більше не існувало; ці екосистеми іноді називають «лісами-водоймами». Дерева, що впали тут не руйнувалися древогризущімі комахами, грибками і бактеріями, а злежувалися під водою без доступу повітря в щільну масу і поступово перетворювалися в кам’яне вугілля. Велика частина світових запасів кам’яного вугілля утворилася саме в цей час; звідси і назва цього періоду.

Голонасінні рослини

«Винахід» насіння – заслуга голонасінних рослин. Серед них добре знайомі сучасні хвойні – ялина і сосна. Так ось, насіння – це оточений захисною оболонкою зародок рослини з запасом «продуктів» на перших порах. Семені не страшні ні висихання, ні ультрафіолет. Дочекавшись сприятливих умов, зародок проростає крізь оболонку. Таке «винахід» дозволило голонасінним в кінці палеозою піти від берегів водойм і заселити величезні простори материків від океану до океану.

Посилання на основну публікацію