Вихід рослин і тварин на сушу

Мешканці суші витрачають масу сил і часу на добування води та на захист організму від висихання. Також на них діє смертоносне сонячне випромінювання. Звичайно, сонячне світло – основа життя на Землі. Але в його склад входять і невидимі ультрафіолетові промені. Вони також необхідні для життя, але у великій кількості дуже небезпечні. Тільки при великому вмісті кисню в атмосфері утворюється спеціальний озоновий шар, пом’якшувальний це згубний випромінювання.

Життя наземного істоти важка в прямому сенсі слова, оскільки на нього діє сила тяжіння. У воді її врівноважує виштовхує сила, і тіло як ніби «нічого не важить».

Тому довгий час живі істоти жили лише в морській воді, яка захищала їх від усіх цих напастей. Так тривало половину часу існування біосфери – 2 мільярди років з майже чотирьох. Весь цей час континенти були абсолютно позбавлені життя і представляли собою первинну пустелю.

Прісна вода

Раніше вчені думали, що прісні води були для першопоселенців суші чимось на зразок «пересадкової станції». Однак зараз встановлено, що справжня прісноводна фауна з’явилася помітно пізніше, ніж фауна грунтова, – в середині палеозою. Більш того, є серйозні підстави вважати, що в ті часи на Землі не було не тільки прісноводної фауни, а й самих прісних вод.

Вихід на сушу

До кінця палеозою і тварини, і рослини вже освоїлися на повітрі, але ніяк не могли надовго розлучитися з водним середовищем. Адже вона була їм необхідна для розмноження. Зародок нового організму, поки він слабкий і малий, – і проростає спору папороті, і ікринки земноводного, і дитинча, – всі вони залишалися як і раніше беззахисні на повітрі. Але, врешті-решт, з появою насіння і яєць, вони «вийшли на сушу».

Вихід тварин на сушу

Слідом за рослинами, хоча набагато пізніше, заселили сушу і тварини. В копалин грунтах знаходять норки, залишені, як видно, дощовими черв’яками близько 450 мільйонів років тому – в ранньому палеозої. Важливо, що тварини ці не тільки харчувалися водорослевими плівками, а й активно брали участь в грунтоутворенні.

Посилання на основну публікацію