Висипний тиф

Антропоноз, при якому циркуляція збудника – Rickettsia prowazekii, відбувається в паразитарної системі, що включає людини (резервуар) і платтяну воша (переносник). В організмі воші рикетсії розмножуються в епітелії кишечника, викликаючи його руйнування (недосконала адаптація) і загибель інфікованих переносників. Риккетсии у високих концентраціях містяться у фекаліях вошей. Платтяна воша залишає хворого господаря при висипнотифозної лихоманці і переходить до нового господаря, що визначає її роль як переносника. Механізм передачі – транс- міссівний (контамінація інфікованих фекалій вошей при расчесах). Епідемічна ланцюг при висипному тифі: хвора людина → воша → здорова людина.

Історично епідемічний висипний тиф – одна з найбільш значущих епідемічних інфекцій, які отримували найбільшу рас- пространение в період воєн, інших соціальних та природних потрясінь (тобто на тлі збільшення вошивості населення). Крім цього з R. prowazekii пов’язана хвороба Брілла-Цінссерам – рецидив епідемічного висипного тифу, що виникає у перехворілих через місяці – десятки років (ендогенна реактивація воз- будителя). При наявності платтяних вошей хворий на хворобу Брілла може з’явитися вихідним ланкою епідемічного ланцюга спалаху висипного тифу. Клінічно гостра інфекція носить циклічний характер після інкубаційного періоду, що триває в середньому 10-12 днів. Вона проявляється тривалою лихоманкою, появою в розпал захворювання розеолезной, далі розеолезно-петехиальной або розеолезно-папульозний висипки, різкими змінами нервової (до менінгоенцефаліту) і серцево-судинної систем, тифозним статусом, наявністю ускладнень. Хвороба Брілла виникає у раніше перехворіли осіб як рецидив ендогенної інфекції. Клінічна картина аналогічна такій при гострій формі, але клінічні прояви менш виражені.

Для діагностики застосовують переважно серологічні методи (РА, РСК, РНГА, РНІФ, ІФА); виділення збудника можна проводити тільки в спеціалізованих ріккетсіологіческіх лабораторіях (II група патогенності). Для дослідження переносників можна застосовувати експрес-методи – МФА, РНГА з іммуноглобулінових діагностикумів для виявлення рикетсій групи СТ. ДНК збудника можна виявляти в ПЛР з подальшою ідентифікацією шляхом визначення нуклеотидних послідовностей амплікона.

В даний час виявляють переважно спорадичні випадки хвороби Брілла, спалахи можливі при наявності у хворого хворобою Брілла і в його оточенні платтяних вошей (педикульозу).

Профілактика. Розроблено жива сипнотіфозная вакцина. Однак найбільше значення стосовно до СТ мають боротьба з педикульозом, лабораторне обстеження на висипний тиф тривало лихоманить хворих, особливо з категорії ризику (вошивості, бездомні, біженці та ін.).

Посилання на основну публікацію