Віруси (лат. Virus – отрута) – не мають клітинної будови, тому їх відносять до найпростіших неклітинних форм життя.
Віруси – це внутрішньоклітинні паразити, і поза клітиною вони не виявляють жодних властивостей живого. Вони не споживають їжі і не виробляють енергії, не ростуть, у них немає обміну речовин. Багато хто з них у зовнішньому середовищі мають форму кристалів. Віруси настільки малі, що їх можна побачити тільки за допомогою електронного мікроскопа.
Від неживої матерії віруси відрізняються двома властивостями: здатністю відтворювати собі подібні форми (розмножуватися) і володінням спадковістю і мінливістю.
Влаштовані віруси дуже просто. Кожна вірусна частка складається з РНК або ДНК, укладеної в білкову оболонку, яку називають капсидом.
Проникнувши в клітину, вірус змінює в ній обмін речовин, направляючи всю її діяльність на виробництво вірусної нуклеїнової кислоти і вірусних білків. Всередині клітини відбувається самозбірка вірусних частинок з синтезованих молекул нуклеїнової кислоти і білків. До моменту загибелі в клітці встигає синтезуватися величезне число вірусних частинок. У кінцевому результаті клітина гине, оболонка її лопається, і віруси виходять з клітини-хазяїна.
Оселяючись в клітинах живих організмів, віруси викликають багато небезпечних захворювань. У людини:
- грип;
- віспу;
- кір;
- поліомієліт;
- свинку;
- сказ;
- СНІД та багато інших.
У рослин:
- мозаїчну хворобу тютюну, томатів, огірків;
- скручування листя;
- карликовість та інші.
У тварин:
- ящур;
- чуму свиней і птахів;
- інфекційну анемію коней та інші.