Видова структура живих організмів

Органічний світ на нашій планеті представлений величезною різноманітністю видів організмів. За якими критеріями (ознаками) визначають належність особин до того чи іншого виду?

Критерії (ознаки) виду. Існує ряд критеріїв (ознак), за якими один вид відрізняється від інших.

Морфологічний критерій ґрунтується на схожості зовнішньої будови особин, що належать до одного виду. Цей зручний і простий критерій широко застосовувався в минулому і зараз використовується в якості основного для визначення виду. Морфологічний критерій є необхідною, але недостатньою, так як в природі зустрічається внутрішньовидової поліморфізм, а також існують види-двійники (рис. 36).

При внутривидовом полиморфизме (від грец. Polymorphes – різноманітний) вид представлений декількома чітко відрізняються за зовнішніми ознаками формами. Наприклад, у самців прудкої ящірки забарвлення тіла зелена, а у самок – коричнева. У весняній форми метелика пестрокрильніци мінливою крила рудого кольору, а у літньої форми того ж виду – чорного. Види-двійники володіють зовнішньою схожістю, але розрізняються за іншими ознаками. Так, в природі існує два види чорних щурів, що відрізняються хромосомним набором: один вид має 38 хромосом, а інший – 42 хромосоми (рис. 36, 4). Фізіолого-біохімічний критерії грунтується на відмінностях у представників різних видів фізіологічних процесів і біохімічних структур – ферментів, пігментів і т. П. Цей критерій, так само як і морфологічний, є недостатнім для визначення виду. Існують різні види з подібними фізіолого-біохімічними показниками, і, навпаки, є приклади, коли у особин одного виду спостерігаються відмінності за цими показниками. Так, у арктичних риб є такі ж ферменти, як і у риб, що мешкають в тропіках, в той же час у пуголовка і дорослої жаби, що належать до одного виду, існують відмінності у фізіологічних процесах і біохімічних структурах.

Географічний критерій грунтується на визначенні території, т. Е. Ареалу (від лат. Area – площа, простір), в межах якого зустрічаються особини цього виду. Види, широко поширені по земній кулі, називають космополітами, а зустрічаються локально – ендеміками (від грец. Endemos – місцевий). Приклад виду-космополіта – сірий щур, всюди супутня людського житла. Прикладом виду-ендеміка служить женьшень – рідкісна рослина, що зустрічається тільки на півдні далекосхідної тайги.

Ареал виду – найважливіший видовий ознака, оскільки він безпосередньо пов’язаний з історією виникнення виду в ході еволюції. Однак вважати цей критерій достатнім для визначення видової приналежності також не можна. Існують види з розірваними ареалами, наприклад ліщина звичайна (див. Рис. 23). І навпаки, у близькоспоріднених видів ареали можуть збігатися.

Екологічний критерій визначається особливостями місцеперебування, способу харчування і в сукупності характеризується як екологічна ніша виду. Кожен вид займає строго певну екологічну нішу. Два види в одній екологічній ніші довго існувати не можуть – один з них неминуче буде витіснений іншим, більш пристосованим. Витиснений вигляд або знайде іншу екологічну нішу, або зникне. Однак використовувати екологічний критерій як єдиний для визначення виду можна. Часом буває важко виявити екологічну нішу конкретного виду, і крім того, існують різні види зі схожими екологічними потребами. Наприклад, всі вусаті кити харчуються планктоном.

Генетичний критерій грунтується на відмінностях у числі, розміри, форму хромосом, нуклеотидном складі ДНК у особин різних видів. Кожен вид має свій певний видовий каріотип. Генетичний критерій можна вважати головним, але не універсальним, так як в результаті мутацій він змінюється. Наприклад, у одного виду рослини можуть існувати диплоїдні і поліплоїдні форми (рис. 36, 3).

Отже, жоден критерій окремо не є достатньою підставою для визначення виду – необхідно враховувати всі критерії.

Визначення виду. Найбільш суттєвою рисою виду є те, що він являє собою генетично ізольовану від інших видів систему, що складається з окремих популяцій, особини яких вільно схрещуються один з одним і дають плідне потомство. На підставі цієї риси та критеріїв можна дати наступне визначення виду.

Вид – це сукупність особин, які мають морфологічним, фізіолого-біохімічним, екологічним та генетичним схожістю, що населяють в природі певний ареал, здатних схрещуватися один з одним і давати при цьому плідне потомство.

Структура виду в природі. Кожен вид в природі має структуру, т. Е. Утворює різні угруповання. Види зі слабко структурою називають монотіпіческій. Прикладом монотіпіческій видів служать види-ендеміки: байкальська нерпа, женьшень, качконіс, велика панда та ін. Для більшості видів характерна складна, багаторівнева структура, утворена угрупованнями різного рангу. Такі види називають політіпічеського і в них виділяють наступні внутрішньовидові угруповання (рис. 37, 1).

1. Підвиди – територіально роз’єднані географічні раси виду, пристосовані до певного местообитанию і відрізняються один від одного за рядом ознак. Наприклад, ялина звичайна утворює європейський, фінський і сибірський підвиди. Білка звичайна на території Росії має більше 20 підвидів, що відрізняються забарвленням шерсті.

2. Екогпіпи, – екологічні раси виду, пристосовані до життя в тих чи інших умовах і мають поруч відрізняються ознак. Так, чорний дрізд має лісову та паркову раси. Рослина Нечуйвітер волосиста утворює три екотіпа: в лісі, на прибережних піщаних грунтах і в горах. Всі вони розрізняються розмірами і формою листків.

3. Популяції – сукупності особин одного виду, що мають загальний генофонд і вільно схрещуються один з одним. Найважливіша особливість популяції – генотипическое схожість складових її особин, підтримуване схрещуванням (рис. 37, 2). Популяції є не тільки внутрішньовидовими угрупованнями, вони також вважаються елементарними одиницями еволюції.

Таким чином, вид являє собою складну систему взаємопов’язаних внутрішньовидових угруповань (підвидів, екотіпов, популяцій), що склалася в процесі еволюції органічного світу.

Вид; критерії (ознаки) виду: морфологічний, фізіолого-біохімічні-ний, географічний, екологічний, генетичний; поліморфізм; види-двійники; ареал; екологічна ніша; видовий каріотип; види: мо но типові, політіпічеського, космополіти, ендеміки; підвиди; екотипів; популяції.

Посилання на основну публікацію