Видільні процеси

Значення видільних процесів полягає в тому, що ними підтримується постійність внутрішнього середовища організму.

У внутрішнє середовище – в кров, лімфу і в міжтканинна рідина безперервно надходять кінцеві продукти життєдіяльності, які утворюються в процесі обміну речовин. Ці продукти поділяються на газоподібні, рідкі та тверді (розчинені у воді або зважені в подрібненому вигляді, див. статтю « Тверді тіла, рідини і гази»). Організм звільняється від них шляхом виділення – екскреції. Екскреторні процеси відбуваються в організмі безперервно.

У процесі обміну речовин утворюються різноманітні і численні екськрети, які доставляються з кров’ю до органів виділення. Велика частина введених в організм солей і вода виділяються з нього, не змінюючись.

Деякі речовини знаходяться в крові в певних концентраціях; тільки, коли вміст цих речовин в крові починає перевищувати нормальний для даного організму рівень, починається виділення їх надлишку з організму. Інші речовини майже цілком виділяються організмом, наприклад сульфати.
Спеціальними видільними органами є нирки і потові залози. У екскреції беруть також участь легені, слинні залози, шлунок, печінку і кишечник.

Каловими масами з організму видаляються не тільки неперетравлені залишки їжі, а й виділяються в порожнину травного каналу екськрети. Кал виділяється у людини і у тварин і за відсутності в кишечнику залишків їжі, під час тривалого голодування. Цей факт сам по собі свідчить про участь органів травлення в видільних процесах.
Травні органи виділяють також введені фарби і лікарські речовини (нейтральрот, акрихін, сульфаніламіди).

Видільна функція легенів, слинних залоз, шлунка, печінки і кишечника може мати велике значення в балансі виділяються з організму кінцевих продуктів обміну. Однак головна роль в видільних процесах належить ниркам і меншою мірою потових залоз.

Посилання на основну публікацію