Виділення. Органи сечовидільної системи. Функції нирок

Виділення. Органи сечовидільної системи. Функції нирок. Значення виділення продуктів обміну речовин

 

Сукупність процесів розпаду речовин в організмі називається диссимиляцией. Кінцевими продуктами розпаду жирів і вуглеводів є вуглекислий газ і вода, а кінцевими продуктами розпаду білків – вуглекислий газ, вода і сечовина. Продукти розпаду необхідно постійно виводити з організму через органи виділення.

Через нирки з сечею видаляються: вода, сечовина, сечова кислота, деякі солі. Через шкіру з потом виділяються в менших кількостях ті ж речовини, що і через нирки. Нарешті, через легені виводяться вуглекислий газ і пари води.

Процеси виділення є необхідною складовою частиною обміну речовин.

Сечова система складається з двох нирок, сечоводів, що з’єднують нирки з сечовим міхуром, сечівника, що виводить сечу з організму назовні. Нирки – парні органи бобовидной форми, розташовані біля задньої стінки черевної порожнини на рівні поперекових хребців. Нирка складається з двох шарів – коркового і мозкового. У кірковому шарі розташовані клубочки нефронів. Нефрон – це функціональна одиниця нирки. У кожній нирці приблизно по 1 млн. Нефронів. Покручені канальці і збірні трубочки нефронів розташовані в мозковому шарі нирок. Канальці і збірні трубочки зібрані в ниркові піраміди, які відкриваються в ниркову миску, де бере початок сечовід.

Кров в нирки потрапляє по ниркових артеріях, що відходять від аорти. За 4-5 хвилин через нирки проходить вся кров організму людини. Ниркові артерії розгалужуються на приносять артеріоли; вони, багаторазово розгалужуючись, утворюють клубочки капілярів, що заходять в капсули Шумлянського-Боумена, якими починається нефрон. Пройшовши через капсули, кров збирається в виносять артеріол. Діаметр приносять артеріол більше діаметра виносять, тому тиск крові в клубочках капілярів щодо велике. Стінка капсули Шумлянського-Боумена утворена одним шаром клітин, через який і відбувається фільтрація крові. При цьому в просвіт капсули не вибіркове виходять багато низькомолекулярні речовини. Таким чином, в просвіті капсул утворюється так звана первинна сеча, до складу якої входять вода, глюкоза, солі, сечовина, амінокислоти, пептиди, вітаміни і т. П. Однак великих білкових молекул і формених елементів крові в первинній сечі здорової людини бути не повинно . Загальний обсяг первинної сечі, що утворюється за добу, становить близько 150-200 л. З просвіту капсули первинна сеча рухається по звивистих канальців, стінки якого здатні до зворотного всмоктуванню (реабсорбції) більшості речовин, що містяться в ній. Таким чином, назад у кров всмоктується вода, багато солі, вітаміни, амінокислоти, глюкоза. Після цього сеча робиться концентрованою, в неї різко підвищується вміст сечовини. Така сеча називається вторинною, вона через збірні трубочки зливається в сечовід і надходить у сечовий міхур. У людини в добу утворюється 1,5-2 л вторинної сечі. У вторинній сечі близько 98% води і 2% сечовини, сечової кислоти, солей натрію, калію, магнію. Процес утворення сечі вимагає великих витрат енергії, що досягають 10-12% від загальної енергії, необхідної організму людини. Присутність в сечі білків або клітин крові свідчить про те, що епітелій капсул нефронів пошкоджений.

Регуляція діяльності нирок забезпечується вегетативною нервовою системою і гуморальним шляхом. Так, наприклад, симпатична система стимулює реабсорбцію натрію, а парасимпатична система – реабсорбцію глюкози. Однак основна регуляція – гуморальна: в нейросекреторну клітинах гіпоталамуса виробляється гормон вазопресин (антидіуретичний гормон), який за аксонам цих клітин надходить в задню частку гіпофіза, а потім у кров. Цей гормон пригнічує утворення сечі (діурез) за рахунок посилення реабсорбції води в збірних трубочках нефронів.

Ниркам властива також і ендокринна функція: у них синтезується ренін (активує синтез ангіотензину, який викликає звуження судин) і еритропоетин (стимулює утворення еритроцитів).

У нирках сеча утворюється безперервно, однак виводиться з організму окремими порціями. У сечовому міхурі відбувається додаткове всмоктування води в кров. Коли сечовий міхур наповнюється, відбувається його спорожнення. Це складний рефлекторний акт. Центр сечовипускального рефлексу лежить в крижовому відділі спинного мозку; він перебуває під контролем кори великих півкуль. Симпатична система сприяє накопиченню сечі в сечовому міхурі (гладком’язові стінки сечового міхура при цьому розслабляються, а м’язи сфінктера на виході з сечового міхура скорочуються); парасимпатична система діє протилежно. Вищі мозкові центри забезпечують довільне сечовипускання.

Порушення нормального процесу виділення продуктів розпаду призводить до отруєння організму. При порушенні роботи нирок ці продукти скупчуються в крові, в результаті чого виникають важкі стани, які можуть закінчитися смертю.

Посилання на основну публікацію