Види імунітету

Вроджений імунітет зазвичай характеризує даний вид тварин організмів і є результатом філогенетичного розвитку. Наприклад, їжак імунними до отрути гадюки і скорпіона. Вроджений імунітет до збудників захворювань обумовлений нездатністю певного виду хвороботворних мікробів розмножуватися в організмі даного виду. Наприклад, людина несприйнятливий до збудника чуми рогатої худоби, з тваринами несприйнятливі до венеричних хвороб людини.

Набутий імунітет представляє ряд складних захисно-фізіологічних реакцій організму, підвищують його стійкість до повторних впливів хвороботворних агентів, найчастіше мікробів. Ці реакції полягають у зміні обміну речовин, дихання, діяльності серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції та інших функцій.

Існують індивідуальні коливання імунітету в залежності від віку, харчового режиму, умов життя – голоду, холоду, перевтоми і т. д. Наприклад, діти мало сприйнятливі до деяких заразних захворювань дорослих, і навпаки. Так, діти до 1 року мало сприйнятливі до черевного і висипного тифу, і дорослі – до кору, скарлатині, старики схильні до захворювання на запалення легенів.

Набутий імунітет поділяється на активно набутий і на пасивно набутий. Активний і пасивний імунітет – результат рефлекторних реакцій.

Для утворення активного імунітету з метою запобігання від заразних хворобливий (профілактики) виробляють щеплення, в організм вводять вакцини. Вакцини складаються з убитих або живих мікробів, що викликають дане захворювання, але попередньо ослаблених обробкою специфічною сироваткою або спеціальними прийомами, або з живих ослаблених вірусів даного захворювання. Вакцина, що містить збудника однієї хвороби, називається моновакциною, кількох хвороб – полівакциною.

Щеплення з живих ослаблених збудників викликають більш міцний і тривалий імунітет. До них відносяться щеплення проти віспи та поліомієліту.

Активний імунітет по відношенню до певного захворювання набувається також організмом, які перенесли це захворювання, наприклад сироватка крові організму, благополучно переніс дифтерію, здатна знешкоджувати дифтерійний токсин.

Активний імунітет заснований на фагоцитозі і здатності організму виробляти антитіла у відповідь на введення у внутрішнє середовище (через шкіру, дихальний апарат, травний канал і внутрішньом’язово) антигенів. Активний імунітет триває протягом місяців, років і навіть десятків років.
Молозиво корів, коней, свиней, овець і кіз містить речовини, що сприяють всмоктуванню незмінених білків протягом 1-1,5 доби після народження і тим самим утворенню пасивного імунітету у новонароджених.

Пасивний імунітет набувається при введенні сироватки організму, який переніс дане захворювання. Він короткочасний, триває всього кілька тижнів. При активному імунітеті в крові є антитіла, що утворилися після введення вакцини або протягом хвороби. При пасивному імунітеті антитіла вже містяться в сироватках, що вводяться в організм.
Розрізняють також імунітет природно придбаний (після перенесеного захворювання) і штучно набутий (після щеплень, тобто введення вакцин).

Посилання на основну публікацію