Вагініт

Вагініт – проблема, яка може стосуватися будь-якої жінки

Не секрет, що більшість питань, які зачіпають таку інтимну сферу як статеве здоров’я, більшість жінок може обговорити тільки з подругами, адже так некомфортно розповідати про своїх скаргах і побоюваннях лікаря-гінеколога. Подібна практика стає причиною того, що будь-яке захворювання, яке на початкових стадіях легко піддається відповідному лікуванню, дає ускладнення, лікувати які доводиться дійсно довго і дорого. Саме до таких хвороб відноситься вагініт (кольпіт) – запалення слизової оболонки піхви, адже печіння, хворобливість і виділення з піхви і зовнішніх статевих органів можуть з’явитися у будь-якої представниці прекрасної статі, навіть у маленьких дівчаток.

Причини виникнення вагініту і симптоми захворювання

Існує безліч причин, поєднання яких і провокує виникнення вагініту. Навіть потрапляння збудника, який потенційно може викликати це захворювання, зробить свій негативний вплив тільки при ослабленні місцевого імунітету в піхві або при зміні гормонального профілю жіночого організму.

Дуже часто причиною розвитку вагініту у маленьких дівчаток стають гельмінти (гострики), які при недотриманні правил особистої гігієни або масивному зараженні можуть заповзати в піхву, провокувати появу сверблячки, а вже через дрібні травми слизової в неї впроваджуються патогенні або умовно-патогенні мікроорганізми. Також перша атака вагініту може виникати після початку статевого життя – потрапляння в статеві шляхи чужорідної мікрофлори навіть при наявності єдиного статевого партнера може спровокувати розвиток характерної клінічної картини захворювання.

У жінок в періоді менопаузи і після нього відбувається витончення слизової оболонки піхви і зовнішніх статевих органів під впливом вікового зміни гормонального фону – недолік естрогенів є одним з факторів, які можуть провокувати появу вагініту.

Симптоми захворювання не залежить від віку пацієнток – в статевих органах і в області входу в піхву виникає сильний свербіж, печіння, біль. Одночасно можуть з’являтися рясні виділення із статевої щілини, колір, консистенція і запах яких багато в чому залежать від того, який саме збудник (або їх комбінація) викликали появу вагініту. Статистичні дані свідчать, що неспецифічні мікроорганізми (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, грибки з роду кандида) стають причиною розвитку кольпіту так само часто, що і збудники інфекцій, які передаються статевим шляхом – трихомонади, хламідії, гонококи, уреаплазми.

Що потрібно робити, якщо симптоми вагініту виникли

Основна помилка жінок будь-якого віку, у яких з’являються скарги, характерні для вагініту – це спроба не звертати уваги на свій стан, сподіваючись, що хвороба рано чи пізно мине саме по собі, або бажання лікуватися самостійно, без консультації кваліфікованого гінеколога. Повна відсутність лікування може привести до розвитку ускладнень, причому загрожує інфекціями в статевих шляхах може розвиватися стрімко, за дуже обмежений час. Спроби лікуватися в домашніх умовах без відповідних рекомендацій лікаря або при їх недотриманні призводить до того, що вагініт швидко переходить в хронічну форму, можуть бути причиною виникнення хронічних запалень внутрішніх статевих органів, і, що буває дуже часто – розвитком безпліддя.

Саме тому при появі перших ознак вагініту необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованого гінеколога. На підставі жолоб пацієнтки і даних огляду лікар зможе поставити попередній діагноз і призначити аналізи, які необхідні для його уточнення.

У переважній більшості випадків необхідно мікробіологічне дослідження мазка, яке, при необхідності, буде доповнено бактеріологічним дослідженням (бакпосева) і проведенням ПЛР-діагностики. При підозрі на інфекції, які передаються статевим шляхом, для уточнення давності зараження може знадобитися імунологічне дослідження крові з визначенням кількості і виду антитіл. У тих випадках, якщо у пацієнтки є ознаки гормонального дисбалансу або ендокринологічні захворювання обов’язково дослідження рівня статевих гормонів, гормонів гіпофіза і щитовидної залози.

лікування вагініту

Програма лікування вагініту обов’язково включає заходи, спрямовані на нормалізацію стану організму жінки в цілому, а також на усунення місцевих симптомів вагініту. Обов’язково призначення дієти з обмеженням вживання дратівливих і провокують продуктів, простих вуглеводів і додатковим вживанням продуктів-пробіотиків.

Під час загострення небажано ведення статевого життя – слизова оболонка піхви при розвитку вагініту стає чутливою до будь-яких дратівливим факторам. Одночасно необхідно проведення ретельної гігієни статевих органів із застосуванням засобів, що не змінюють кислотність слизової оболонки і частою зміною натільної білизни.

Необхідність призначення антибактеріальних і протизапальних препаратів повинна визначатися лікарем – антибіотики підбирають з урахуванням чутливості виявлених мікроорганізмів, а також з урахуванням стану вагінального мазка. Самостійне припинення лікування або відмова від прийому призначених препаратів дуже часто призводить до розвитку ускладнень. Бажано одночасне лікування обох статевих партнерів – це зменшує ймовірність повторного зараження. При гормональних порушення показано місцеве застосування препаратів з низьким вмістом естрогенів – в цьому випадку ефекти препаратів обмежаться тільки слизовою оболонкою статевих органів.

Посилання на основну публікацію