Уроцістіс

Уроцістіс (Urocystis occulta Rabenh) – етоголовневий грибок зі складними спорами, з видів якого частіше за інших зустрічається на півночі. На стеблах, листках і листових підставах жита, утворюючи « стеблову головешку житі». Зовні вона має вигляд довгих чорних ліній, які в період зрілості порошатся.

Якщо цього матеріалу немає під рукою, то можна взяти Urocystis anemones Winter на листках вітрогонки, – Anemone nemorosa, або інших Лютикова. На півдні легше зібрати Urocystis violae Fisch. у. Waldh. на листках і листових черешках фіалок Viola odorata, V. hirta та ін Уражені листки висушуються або ж зберігаються в спирту.

Порошок суперечка нагрівають на предметному склі в краплі гліцерину або молочної кислоти. І тут суперечки з’єднані в клубки, але між окремими клітинами клубка помічається диференціювання, якої не було у тубурцініі, вони складаються з більш великих, здатних проростати клітин, оточених дрібними захист, ніколи не проростають клітинами. Стеблевая головешка жита і головешка вітрогонки мають всього від однієї до трьох живих клітин, тоді як головешка фіалок від чотирьох до восьми. Величина захисних клітин вдвічі поступається величиною центральних.

Головня на листках фіалок та ветренніци розвивається під епідермісом і утворює роздуті пустули, прикриті тонкою сірою плівкою епідермісу. Проростають хламідоспори Urocystis абсолютно так само, як і суперечки Tilletia, і тут утворюються вторинні споридий.

Один із засновників мікології або науки про гриби, нетрі, вважав, що сажкові гриби можуть виявитися відбуваються від хітрідіевих, будучи сполучною ланкою між цими нижчими представниками грибного царства та вищими грибами – БАЗИДІОМІЦЕТІВ.

Спори, що виростають у сажкових на проміцеліі, в літературі зазвичай називаються конідіями, так як вони проростають, не переживаючи періоду спокою. Ми відступили від цього порядку і називали їх базидіоспорами за їх місцем у циклі розвитку.

Посилання на основну публікацію