1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Тваринне населення степів і прерій

Тваринне населення степів і прерій

Степи, прерії і пампа тепер здебільшого розорані, що призвело до різкого збіднення фауни, а деякі види цілком зникли. Натомість сильно розмножилися зерноїдні гризуни. В євразійських степах ще в XVII ст. випасалися тури (Bos prmigenius), а до середини XIX ст. можна було зустріти тарпанів або диких коней (Eguus gmelini). Степові зубри трапляються лише в європейських заповідниках, бізони – в заповідних об’єктах прерій Північної Америки.

Травоїдні тварини, що досі збереглися, ведуть стадний спосіб життя, здійснюючи добові та сезонні міграції. У степових районах нижнього Поволжя і Казахстану випасаються великі стада сайгаків, поголів’я яких вдалося відновити за допомогою природоохоронних заходів (у 30-ті роки цей вид був на межі зникнення). У монгольських степах поширена антилопа-джейран, а також трапляється кулан (Eguus hemionus) та дикі коні. У північноамериканських преріях водяться олень-вапіті та вилорога антилопа; в південноамериканських пампах -гуанако і пампасний олень. З великих хижаків-ссавців поширений вовк і койот (у преріях), в пампі – пампасна лисиця, гривистий вовк, патагонська ласка. Степовий тхір (Mustela eversmanni) найчастіше трапляється у степовій зоні. З півдня сюди заходить куниця-перев’яз-ка (Vormela perequsna). Представники родини куницевих легко проникають в нори гризунів і знищують їх безпосередньо в сховищах.

У євроазійських трав’янистих біомах широко поширені риючі гризуни: ховрахи, хом’яки, тушканчики, байбаки; в американських преріях – лучні собачки, гофери (східні й західні), кролики; в пампасах – туко туко (Ctenomys), які ведуть підземний спосіб життя. Нори цього гризуна мають глибину 20-30 см, які поєднуються між собою вертикальними з’єднаннями. Члени колонії перекликаються між собою голосними вигуками “туко-туко”, які добре чути з-під землі. Іспанці називають цю тваринку “окульто”, що означає “невидимий” або “прихований”. Злобливою і дратівливою вважають її пастухи-гаучо Патагонії, які спостерігали, як накидаються ці звірки на ошелешеного барана, захищаючи свої володіння.

Степові птахи, зокрема сіра куріпка, перепел та декілька видів жайворонків, змушені будувати гнізда на землі. У преріях лучний тетерук, каліфорнійський перепел, степовий орел живляться гризунами – від полівки до лучних собачок. Саранчею харчуються дрібний сокіл пустельний (Falco tinnunculus) (рис. 8.21). Як у преріях, так і в пампі зрідка трапляється дуже винищений вилохвостий шуліка. Запаси біомаси в трав’яних угрупованнях помірних широт залежать від висоти і густоти трав’яного покриву. Зокрема, у високотравних преріях сукупний запас біомаси може сягати до 150 т/га сухої речовини, а в сухих степах і низькорослих преріях – лише 10 т/га. Середні запаси біомаси в цих угрупованнях наближаються до 50 т/га, а продуктивність відповідно коливається від 30 до 5 т/га в рік і становить 20-50% запасів річної біомаси. Зоомаса в природних угрупованнях з великою кількістю гризунів і копитних може сягати від 10 до 50 кг/га, що прирівнюється до зоомаси тропічних саван.

ПОДІЛИТИСЯ: