Тканини і органи. Системи органів

Сукупність клітин, подібних за походженням, будовою і виконуваних функцій, разом з міжклітинним речовиною, називають тканиною. В організмі людини виділяють чотири основних види тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову (рис. 9).

Епітеліальна тканина (від грец. Епі – на, поверх) утворює покриви тіла, залози і вистилає порожнини внутрішніх органів.
Сполучна тканина. До неї належать: кісткова, хрящова тканини, кров, лімфа. Кров і лімфа складають внутрішнє середовище організму. Інші види сполучної тканини утворюють прокладки між органами, пов’язують їх.
М’язова тканина складає основну масу скелетних м’язів і багатьох внутрішніх органів. З м’язовою тканиною пов’язана функція руху.

Нервова тканина утворює основну масу головного і спинного мозку. Відростки, від нервових клітин (нейронів), йдуть в напрямку від головного і спинного мозку до всіх органів і тканин, забезпечуючи регуляцію і швидкий зв’язок між різними частинами організму.

Тканини формують органи. Орган – це частина тіла, що має певну форму, будову, положення в організмі, що виконує одну або декілька функцій. Серце, нирки, печінка, селезінка – все це органи. Кожен орган утворений кількома тканинами, але одна з них завжди переважає, визначаючи його головну функцію. У кожному органі є кровоносні судини і нерви.

Органи, що виконують загальні функції, становлять системи органів (рис. 10, а, б). Виділяють нервову, кістково-м’язову, кровоносну, имунную, дихальну, травну, видільну системи, систему органів розмноження.
Органи, що мають різну будову і походження, але пристосовані до виконання певної функції, називають апаратом, наприклад, опорно руховий апарат, сечостатевої апарат, рецепторний апарат мови та ін.

Системи органів працюють в цілому організмі не ізольовано, а об’єднуються для досягнення необхідного організму результату. Таке тимчасове об’єднання органів і систем органів називають функціональною системою. Наприклад, швидкий біг забезпечується функціональною системою, що включає різні органи та їх системи: нервову систему, органи руху, дихання, кровообігу, потовиділення і ін. Теорію функціональних систем розробив академік П.К. Анохін.
Отже, організм людини має дуже складну будову. Він складається з систем органів, кожна система органів – з різних органів, кожен орган з декількох тканин, тканина – з безлічі подібних клітин і міжклітинної речовини.

Посилання на основну публікацію