Типи харчування живих організмів

За типами харчування все живі організми поділяються на дві групи:

  • Автотрофні. До них відносяться фототрофи – зелені рослини, і хемотрофи – деякі Найпростіші, гриби і бактерії. Це організми, які є продуцентами, що виробляють органічні речовини з неорганічних. Вони розташовуються схематично на першому місці екологічної піраміди.
  • Гетеротрофні. Це – організми, що живляться органічними речовинами, виробленими іншими їх видами. В екологічній піраміді займаються всі рівні, крім нижнього, на якому розташовані автотрофи. У свою чергу гетеротрофні організми поділяються на консументів – споживачів і редуцентов, що розкладають органіку до простих органічних і неорганічних речовин. При цьому, рослиноїдні тварини є гетеротрофами першого рівня, хижаки, що поїдають рослиноїдних – гетеротрофами другого рівня, хижаки харчуються хижаками – третього і так далі.

Оскільки при переходах енергії з одного рівня екологічної піраміди на інший втрачається до 90% запасеної в хімічних зв’язках речовини енергії, гетеротрофи четвертого порядку і вище зустрічається досить рідко. Консументами 4-го порядку є, наприклад, хижі птахи.

По відношенню до кисню живі організми діляться на чотири великі групи:

  • Облігатних аеробів – тих, хто не може жити без кисню, так як неможливими стають процеси клітинного дихання. До них відносяться більшість тварин і зелені рослини.
  • Мікроаерофілів – це деякі види бактерій, яким для життєдіяльності необхідна невелика кількість кисню – близько 2%.
  • Факультативних анаеробів – до них відносяться живі організми, які можуть обходитися без кисню, але здатні переключитися на кисневе дихання. Це маслянокислі і молочнокислі бактерії, дріжджі.
  • Облігатних анаеробів – ці організми гинуть в кисневому середовищі. До них відносяться хемосинтезуючі бактерії і археї.

Анаеробні бактерії відіграють важливу роль у кругообігу речовини, роблячи його доступним для інших учасників екологічних систем. Біологічно ж, анаеробний спосіб отримання енергії набагато менш ефективний, ніж кисневе дихання. Так, наприклад, при диханні утворюється з однієї молекули глюкози 38 молекул АТФ, а при безкисневому її зброджуванні – 2 молекули.

Посилання на основну публікацію