Сутність життя

Численні визначення сутності життя можна звести до двох основних.

Відповідно до першого, життя визначається субстратом, носієм її властивостей (наприклад, білком).
Згідно з другим, життя розглядається як сукупність специфічних фізико-хімічних процесів.
Класичне визначення Ф. Енгельса:

«Життя – є спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є постійний обмін речовин з навколишнім їх зовнішньою природою… з припиненням обміну речовин припиняється і життя…»
можна віднести до першої категорії, так як Ф. Енгельс мав на увазі не власне білки, а структури, що містять білки. Сам по собі білок – полімер, що складається з амінокислотних залишків, – може бути синтезований хімічним шляхом і ніяких ознак жнзні поза організмом не проявляє. З іншого боку, обмін речовин не може служити єдиним критерієм життя. Визначення життя, як процесу обміну речовин, висловлене Енгельсом більше 100 років тому, не втратило значення, проте воно доповнюється організаційної, інформаційної та еволюційної трактуванням.

У найзагальнішому сенсі життя визначається як активне, що йде з витратою отриманої ззовні енергії, підтримання та самовідтворення специфічної структури. Сучасне визначення життя не зводиться тільки до фізико-хімічних закономірностям. Здійснюваний на основі обміну речовин матричний синтез і яка з нього біологічна еволюція невластиві неживій природі, в порівнянні з якою життя – форма руху матерії більш високого рівня.

В явищі життя спостерігається якісно новий етап розвитку світової материн. Виникнувши на баз неорганічного світу, життя має чисто матеріальну природу. Це показує, що залучення до аналізу природи життя досягнень фізики, хімії та математики виключно велике. Разом з тим специфіка явищ життя вимагає, щоб при її вивченні в якості ведучих були використані специфічні біологічні методи: описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання. Досягнення біології нашого часу дозволили розкрити нові риси, характерні для живих організмів, і на цій підставі дати більш докладне визначення поняття»життя * -. Одне з таких визначень належить вченому М. В. Волькенштейна:

«Живі тіла, що існують на Землі, являють собою відкриті саморегульовані і самовідтворюються системи, побудовані з біополімерів – білків і нуклеїнових кислот».

Посилання на основну публікацію