1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Сукцесії та флуктуації біоценозів

Сукцесії та флуктуації біоценозів

Будь-який біоценоз слід розглядати як динамічне явище, яке характеризується мінливістю в часі і просторі. Зрозуміло, що біоценозів, які не змінюють своїх параметрів, немає. Проте на різних етапах формування простежується різна інтенсивність змін біоценозу. Якщо на початкових стадіях формування біоценозу видовий склад, структура і біотоп змінюються досить швидко, то на завершальній стадії такі зміни сповільнюються і біоценоз переходить у стабільний стан розвитку.

За часовими термінами зміни біоценозів характеризуються добовою, сезонною (річною) та багаторічною динамікою. Добова динаміка спричинена темною і світлою частиною доби. її наслідками у рослин є різна інтенсивність фотосинтезу, дихання, розкривання і закривання квіток, у тварин – різна активність окремих видів упродовж дня, присмерків, ночі. Тварини досить часто змінюють біотоп у тому чи іншому біоценозі. Це стосуються, наприклад, диких бджіл, які поселяються в лісі, а мед збирають на луках, чапля живиться у мілководних водоймах, а ночує на деревах.

Сезонна динаміка біоценозу залежить від фенологічного стану (фенофази) біоценозу, видового складу і кількості видів, з яких він складається. Кожен вид рослин має свій “графік” вегетації, який може збігатися з графіками іншого виду, а може суттєво відрізнятися, утворюючи своєрідний аспект. Переважно аспект з року в рік повторюється, відображаючи послідовність змін забарвлення біоценозу від початку до завершення вегетації. Така послідовність сезонної ритміки зумовлена сезонними змінами освітлення, температури й зволоження. Тому в кожному біоценозі добираються види, які у певних кліматичних умовах здатні найповніше використати потенціал життєвого середовища впродовж окремих сезонів. Зокрема, в діброві навесні в нижньому ярусі яскраво виражені ранньоцвітні види, коли листя дуба та його супутників ще не розпустилися, а температура повітря і ґрунту позитивна. Згодом зеленіє ліщина, викидаючи свої квіти-сережки, і тільки після цього зеленіє діброва. Листя на деревах дуба тримається від пізньої осені до весни, створюючи своєрідний аспект діброви впродовж усієї зими.

Калейдоскопічно швидко змінюється аспект пустині та напівпустині, коли за короткий період (1-1,5 місяці) рослини проходять усі фенофази – від перших ознак вегетації до засихання. Відомий геоботанік В. Альохін (1938) описав таку послідовну зміну аспектів Стрілецького степу на Луганщині (І. Григор і В. Соломаха, 2000):

  1. 1. Початок січня. Аспект бурий від торішніх відмерлих рослин.
  2. 2. Середина квітня. На бурому тлі торішніх трав з’являються бузкові квітки сон-трави широколистої (Pulsatilla latifolia), осоки низької (Carex humilis).
  3. 3. Друга половина квітня. Аспект створюють золотаво-жовті квітки горицвіту весняного (Adonis vernalis) і ніжно-голубі – гіа-цинтика блідого (Hyacinthella leucophaea). Зелений килим трав ще малопомітний.
  4. 4. Перша половина травня. На зеленому тлі численних трав, що з’явилися на поверхні землі, блідо-жовтий аспект створюють квітки первоцвіту лікарського (Primula officinalis).
  5. 5. Друга половина травня. Аспект створюють білі квітки анемони лісової (Anemone silvestris), чини різнобарвної (Lathyrus variega-tum) та лілові квітки півників угорських (Iris hungarica).
  6. 6. Кінець травня. Степ рясно покритий густою травою. На зеленому тлі степу купинами розкидані блакитні квітки незабудки лісової (Myosotis silvatica) та жовті плями жовтозілля лучного (Senecio jacobaea).
  7. 7. Перша половина червня. Ліловий аспект степу створюють квітки шавлії лучної (Salvia ratensis) і ясно-жовті квітки козельців східних (Tragopogon orientalis).
  8. 8. Друга половина червня. Аспект переважно білий від квіток конюшини гірської (Trifolium montanum), королиці звичайної (Leu-canthemum vulgare), гадючника шестипелюсткового (Filipendula hexa-petala).
  9. 9. Початок липня. Рожево-жовтий аспект степу створюють рожеві квітки еспарцету піщаного (Onobrychis arenaria) і жовті – підмаренника справжнього (Galium verum).
  10. 10. Середина липня. Барвистість степу блякне. На загальному буруватому тлі з’являються сині суцвіття дельфініума клиноподібного (Delphinium cuneatum).
  11. 11. Кінець липня. Аспект ще більше блякне і буріє. Тільки де-не-де виділяються темно-червоні квітки чемериці чорної (Veratrum nigrum).
  12. 12. Від серпня і до снігопаду. Наземні органи трав засихають і буріють. У цей час аспект степу одноманітний – бурий.

Тваринам біоценозу також властива сезонна динаміка, яка виражається через розмноження, життєву активність, міграції тощо. Весняний приліт птахів, парування, відкладання яєць, висиджування малят, гуртування у стаї, відлітання – усе це приклади сезонної динаміки. Залежно від періодичності чинника, що спричиняє сезонність явищ, виділяють декілька категорій змін біоценозів: кліматогенні, гідрогенні, ценотичні, випадкові.

Багаторічна мінливість біоценозів зумовлена змінами, що повторюються протягом декількох років у разі відсутності різкої зміни видового складу. Такі зміни останнім часом називають флуктуаціями, тобто незначними відхиленнями від “середньостатистичного” розвитку. Флуктуації можуть спричинятися різними чинниками абіотичного і біотичного характеру. Їхнім наслідком є насамперед зміна кількості домінантів та едифікаторів біоценозу, масове розмноження певних видів тварин або патогенних мікроорганізмів. В окремих випадках може відбутися зміна домінантних видів, а деякі організми можуть мати пригнічений стан. Отже, згідно з визначенням Т. Работ-нова (1983), флуктуації фітоценозів (біоценозів) – це “ненаправлені, по-різному зорієнтовані або циклічні зміни, які простежуються з року в рік або протягом короткочасних кліматичних циклів, що завершуються поверненням до вихідного… стану”.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Травлення в шлунку