Статеве дозрівання дівчаток

Статеве дозрівання дівчаток відбувається в період від 9 до 16 років. У цей період посилено виділяються статеві гормони під впливом гормонів гіпофіза. Під їх впливом посилено розвиваються жіночі вторинні статеві ознаки: розвиваються молочні залози, волосяний покрив на лобку і під пахвами, інтенсивно росте кістяк і м’язи, набуваючи жіночу стать – розширюються тазові кістки, плечі стають вузькими.

Приблизно в 12-14 років у дівчаток починається менструація – ознака дозрівання яйцеклітини в фаллопієвих трубах. Менструація триває від 3 до 6 днів і відбувається приблизно через 28 днів. Спочатку менструація може бути нерегулярною, але через 2-3 роки цикл стає регулярним. Між 45 і 50 роками настає менопауза – менструація стає нерегулярною, короткою або тривалою, а потім зовсім припиняється.

Однак, незважаючи на те, що біологічна здатність до відтворення формується у дівчаток з появою менструації, а у хлопчиків – полюцій, справжня статева зрілість настає дещо пізніше: у дівчаток в 18-20 років, у хлопчиків – у 20-24 роки. До цього часу біологічна здатність до продовження роду доповнюється психічної і соціальної зрілістю.

Підлітки – це вже не діти, але ще й не дорослі люди. Підвищення секреції статевих гормонів обумовлює підвищену емоційність підлітків, зміна характеру. У цей період закладається багато рис, притаманних конкретної особистості, виробляється вміння контролювати свою поведінку, здатність володіти собою, своїми вчинками, настроєм, формуються моральні якості людини, його цілеспрямованість. Змінюються і відносини між хлопчиками і дівчатками: виявляється великий інтерес однієї статі до іншого, виникає бажання подобатися, кохати і бути коханими.

І в той же час дівчата і юнаки повинні пам’ятати, що зрілість чоловічого і жіночого організму зводиться не тільки до здатності чоловіка покласти початок вагітності жінки, а жінки – завагітніти, виносити дитини і народити його. Необхідні спільні зусилля, щоб виходити новонародженого, а потім немовляти, навчити його спілкуватися, створити умови для фізичного і духовного розвитку людини. І це не тільки доля матері.

Батько дитини повинен забезпечити всі умови жінці для виношування і виходжування нею дитини, для його розвитку та виховання. Для цього необхідно дозріти не тільки фізично, а й духовно, бути здатним взяти на себе відповідальність як моральну, так і матеріальну, за створення сім’ї та виховання дітей.
Режим і дисципліна підсилюють вольові якості, допомагають придбати основні навички розумової і суспільно-трудової діяльності. Фізичну і розумову працю, заняття спортом, повноцінне харчування, дотримання правил гігієни сприяють гармонійному розвитку підлітків, вихованню здорових, сильних, сміливих і духовно багатих людей.

Одна з особливостей росту н розвитку дітей нашого часу – акселерація. Вона проявляється у прискоренні психічного і фізичного розвитку дітей.
В індивідуальному розвитку людини виділяють такі періоди:
Юнацький: юнаки – 17-21 рік, дівчата -16-20 років.
Зрілий вік (перший період): чоловіки – 22-35 років, жінки – 21-35 років.
Зрілий вік (другий період): чоловіки – 36-60 років, жінки – 36-55 років.
Літній вік: чоловіки – 61-74 роки, жінки – 56-74 роки.
Старечий вік – 75-90 років.
Довгожителі – 90 років і більше.
Верхня видова межа віку людини приблизно 115-125 років. Старість вважають заключним етапом онтогенезу – віковий період, що характеризується істотними структурними, функціональними і біохімічними змінами, що відбуваються в організмі. Вони, як правило, обмежують пристосувальні можливості (адаптивні) людини до умов життя.
Завершальною фазою індивідуального розвитку кожного людського організму є смерть, Розрізняють смерть фізіологічну (природну), яка настає в результаті старіння організму, і патологічну (передчасну) – в результаті тих йди інших захворювань або ж нещасних випадків.
Смерть людини – це не миттєвої процес. Він відбувається в два етапи: клінічна і біологічна смерть. Клінічна – призупинення діяльності життєво важливих функцій: втрата свідомості, припинення серцебиття, дихання і т. д. Інші ж органи продовжують жити і функціонувати, в них ще відбуваються процеси самооновлення.

Біологічна смерть пов’язана з припиненням процесів самооновлення, хімічні процеси стають безладними, поступово йде відмирання клітин. У процесі клінічної смерті людини можна повернути до життя, в стані біологічної смерті – ні.
Тривалість життя людини залежить від багатьох факторів як зовнішніх, так і внутрішніх. Наука, яка вивчає проблеми старіння, з’ясовує основні його закономірності, починаючи з молекулярного і клітинного рівнів до цілісного організму, називається
геронтологією. Наука валеологія – про здоровий спосіб життя – допомагає зміцнити, зберегти здоров’я і передати здорову спадкову інформацію новому поколінню.

Посилання на основну публікацію