Сприйняття звуку

Звук, що представляє собою коливання повітря, у вигляді повітряних хвиль потрапляє через вушну раковину в зовнішній слуховий прохід і діє на барабанну перетинку. Сила звуку залежить від величини розмаху коливань звукових хвиль, які сприймаються барабанною перетинкою. Звук буде сприйматися тим сильніше, чим більше величина коливань звукових хвиль і барабанної перетинки.

Висота звуку залежить від частоти коливань звукових хвиль. Велика частота коливань в одиницю часу буде сприйматися органом слуху у вигляді більш високих тонів (тонкі, високі звуки). Менша частота коливань звукових хвиль сприймається органом слуху у вигляді низьких тонів (басисті, грубі звуки). Людське вухо сприймає звуки в значних межах: від 16 до 20 000 коливань звукових хвиль в 1 с.

У старих людей вухо здатне сприймати не більше 15000 – 13000 коливань в 1 с. Чим старша людина, тим менше коливань звукових хвиль вловлює його вухо.

Коливання барабанної перетинки передаються слуховим кісточках, рухи яких викликають вібрацію перетинки овального вікна (мал. 96). Рухи овального вікна хитають перилімфу в сходах передодня і барабанної сходах. Коливання перилімфі передаються ендолімфі в завитковому протоці. При рухах основної мембрани і ендолімфи покривна мембрана всередині улиткового протоки з певною силою і частотою стосується мікроворсинок рецепторних клітин, які приходять у стан збудження – виникає рецепторний потенціал (нервовий імпульс).

Слуховий нервовий імпульс з рецепторних клітин передається наступним нервовим клітинам, чиї аксони утворюють слуховий нерв. Далі імпульси по волокнах слухового нерва надходять у мозок, до підкіркових слухових центрів, в яких слухові імпульси сприймаються підсвідомо. Усвідомлені сприйняття звуків, вищий їх аналіз і синтез відбуваються в кірковій центрі слухового аналізатора, який знаходиться в корі верхньої скроневої звивини.

Посилання на основну публікацію